загрузка...
 
Сухий кон’юнктивіт
Повернутись до змісту

Сухий кон’юнктивіт

Сухий кон’юнктивіт спостерігається рідко. Хвороба характеризується потовщенням та ненормальною сухістю кон’юнктиви.

Етіологія і патогенез. Причиною захворювання є природжене або набуте (хронічне запалення, вірусна інфекція) суттєве зниження чи припинення секреції слізних залоз. Нерідко хвороба є ускладненням інтоксикацій, паралічу трійчастого нерва, гіповітамінозу А, хронічних форм блефариту і кон’юнктивіту. Виникненню сухого кон’юнктивіту сприяють заворот та колобома повік, лагофтальм.

Симптоми. Спочатку з’являються ознаки подразнення кон’юнктиви (гіперемія), свербіж, блефароспазм та світлофобія. Потім кон’юнктива потовщується, стає зморшкуватою і травмує рогівку з наступним розвитком кератокон'юнктивіту. Густий ексудат склеює повіки, висихає з утворенням кірочок. Секундарне інфікування викликає сильне нагноєння.

Діагноз встановлюють за характерними симптомами. Визначальним є постановка проби Ширмера: смужку індикаторного паперу закладають одним кінцем до кон'юнктивального міхура і оцінюють ступінь її зволоження через 1 хвилину. Тест треба проводити до промивання очей та нанесення лікарських засобів. Якщо показник зволоження є меншим за 5 мм/хв., це свідчить про недостатність рідини у слізній плівці (вставка 25).

Лікування. Зазвичай для зволоження кон’юнктиви і рогівки локально використовують «декстран-дуасорб», «лакрисін», «октилій» 6-8 разів на добу; «офтагель» - 1-4 рази на добу; синтоміцинову емульсію, очну еритроміцинову мазь - 4 рази на добу, очні антибіотико-глюкокортикоїдні мазі. Внутрішньомя’зово ін’єктують 0,1 %-ий розчин галантаміну, вітамінні препарати (А, В).

Радикально проблему можна вирішити оперативним шляхом - виконують транслокацію протоки привушної слинної залози у дорсо- латеральну ділянку кон’юнктивального міхура.

Новоутворення кон’юнктиви. На сполучній оболонці ока спостерігаються як доброякісні (дермоїд, гемангіома), так і злоякісні (меланоми, епітеліоми) новоутворення.

Дермоїд (dermoidum) представляє собою природжене новоутворення, що побудовано з складових частин шкіри. Він зустрічається у всіх видів свійських тварин, в тому числі і в котів у вигляді поодиноких або множинних утворень на одному або на обох очах. Дермоїд може розташовуватися як на кон’юнктиві, так і на рогівці. В останньому випадку розвиваються тяжкі розлади зору. Більшість дермоїдів покриті волоссям. Це новоутворення має поверхневе розташування і в більшості виг адків легко видаляється оперативним шляхом. У післяопераційному періоді призначають краплі та мазі антибіотиків. Для прискорення загоєння операційної рани рекомендовано застосування очного гелю «Солкосерил».

Гемангіоми локалізуються переважно на нижньому склепінні кон’юнктиви і часто є природженими. За умов гемангіоми в нижньому склепінні кон’юнктиви відмічають напівкулясте випинання голубуватого кольору. Лікування оперативне: пухлину і зайву кон'юнктиву видаляють з наступним призначенням антибіотиків у вигляді очних крапель та мазі.

Меланоми мають вигляд грибоподібних гладеньких або горбистих утворень темно-червоного кольору, які більшістю розташовуються поблизу лімба. Рогівка зазвичай не уражується. З метою лікування пухлину висікають у межах непошкоджених тканин з наступним призначенням крапель та мазей антибіотиків.

Епітеліома кон'юнктиви - це не пігментована пласка пухлина з широким підгрунтям, що локалізується навколо лімба. Часто епітеліоми, починаючи свій ріст поблизу лімба, поширюються на кон’юнктиву та рогівку. Лікування є ефективним за умов поверхневого розташування пухлини та раннього оперативного її видалення. У разі глибокого ураження рогівки рекомендована енуклеація ока.



загрузка...