На практиці можуть використовуватись такі закупівельні стратегії [1]:
1 Стратегія вибору зарубіжних постачальників. Передбачає організацію закупівлі на міжнародних ринках. Ця стратегія виправдовує себе, якщо потрібно:
уникнути періодичних перебоїв у постачанні потрібних товарів та торгових марок на національному ринку;
здійснити довгострокові програми співробітництва;
активізувати участь іноземних партнерів та капіталів;
вигідно використати різницю в обмінних курсах валют купівлі і продажу;
закупити відомі торгові марки за вигідними цінами за кордоном з подальшим їх продажем на національному (регіональному) ринку;
застосувати бартерні форми торгівлі;
отримати доступ на ринки високих технологій.
2 Стратегія одиничних постачальників. Полягає в тому, що постачання певних товарів тривалий час здійснюється силами одного або обмеженого кола постачальників. Мета — скоротити витрати із закупівлі та логістики. Таку стратегію доцільно використовувати, якщо:
постачальник іде на цінові уступки, надає широкий спектр послуг, вигідні умови оплати за товар;
співробітництво з обраним постачальником дає більшу користь, ніж з іншими потенційними партнерами;
досягнуто взаєморозуміння між підприємством-закупівельником і певним постачальником, ефективної взаємодії у питаннях маркетингу, логістики, інформаційних технологій.
Недоліки стратегії:
- ціни продажу через певний проміжок часу можуть перестати бути конкурентоспроможними;
- збільшується ризик перебоїв у поставках;
- зростає залежність від єдиного постачальника.
3 Стратегія "закупівлі модулів". Йдеться про закупівлю не окремого товару, а цілого модуля (комплексу) поставок різноманітного асортименту. Орієнтується на обмежену кількість постачальників. Перехід від закупівель окремих видів товарів до закупівлі модулів можливий за таких причин:
якщо метою є зменшення глибини асортиментних ліній власних закупівель;
необхідно скоротити витрати часу;
необхідно зменшити кількість постачальників;
гнучкий та персональний підхід до головних постачальників дозволяє закупівельнику краще реагувати на зміни ринкового середовища.
4 Ексклюзивна стратегія закупівель. Йдеться про постачання ексклюзивних (престижних) товарів обмеженому колу торговців. Закупівельник може досягнути цього за рахунок:
більших обсягів постійних закупівель у конкретного постачальника;
формування особливих відносин з постачальником, що має популярність у комерційному бізнесі та прихильність споживачів.
5 Селективна закупівельна стратегія. Передбачає закупівлю тільки тих товарів, які потрібні серед запропонованого списку (переліку) товарних пропозицій.