загрузка...
 
ГЛОТКА
Повернутись до змісту

ГЛОТКА

Глотка (pharynx)  – це орган, який простягається від основи черепа до рівня VI шийного хребця і має порожнину глотки (cavitas pharyngis), яка поділяється на носову частину глотки (pars nasalis pharyngis), ротову частину глотки (pars oralis pharyngis) та гортанну частину глотки (pars laryngea pharyngis). Носова частина глотки (pars nasalis pharyngis) – чисто дихальна частина, вона через хоани сполучається з носовою порожниною. На її бічних стінках з обох сторін знаходяться глоткові отвори слухових труб (ostium pharyngeum tubae auditivae), які сполучають глотку з барабанною порожниною. Ці отвори обмежовані ззаду і угорі трубними валками (torus  tubarius). Між останніми і м’яким піднебінням знаходиться парне скупчення лімфоїдної тканини, яке називається трубним мигдаликом (tonsilla tubaria). На межі верхньої та задньої стінок глотки (склепіння глотки (fornix pharyngis)) розміщений непарний глотковий мигдалик (tonsilla pharyngealis) (аденоїд). Підслизовий шар носової частини глотки відсутній, замість нього є фіброзна оболонка, яка зростається із слизовою оболонкою, а угорі вона прикріплюється до зовнішньої основи черепа. Внаслідок цього стінки носової частини глотки не спадаються. Глотка складається з верхньої стінки (склепіння глотки (fornix pharyngis)), передньої, задньої та бічної (парної) стінок.

Ротова частина глотки (pars oralis pharyngis) за допомогою зіва (fauces) сполучається з ротовою порожниною. Зів обмежований піднебінною завіскою, коренем язика і піднебінно-глотковими дужками. Має серединну язиково-надгортанну складку (plica glossoepiglottica mediana) та бічну (парну) язиково-надгортанну складку (plicae  glossoepiglottica lateralis). В місці переходу глотки в стравохід розміщене глотково-стравохідне звуження (constrictio pharyngooesophagealis).

Гортанна частина глотки (pars laryngea pharyngis) за допомогою входу в гортань сполучається з порожниною гортані. По боках від входу в гортань знаходяться грушоподібні закутки (recessus piriformis).

Голотопія глотки – лежить у порожнині шиї, скелетотопія глотки – від основи черепа до  проекції VI шийного хребця, синтопія глотки – спереду горла розміщена носова і ротова порожнини, гортань; позаду – глибокі м’язи шиї; збоку – середнє вухо.

Глотка має такі сполучення: з носовою порожниною (через хоани – парне), з ротовою порожниною (через зів), з гортанню (через вхід до гортані), з барабанною порожниною (через глотковий отвір слухової труби) і продовжуєься в стравохід.

Стінка глотки складається з трьох шарів: слизової, м’язової і сполучнотканинної (адвентиції) оболонок. Підслизовий прошарок відсутній, замість нього є глотково-основна фасція (fascia pharyngobasilaris). Навколо глотки міститься навкологлотковий простір (spatium peripharyngeum), який складається із заглоткового простору (spatium retropharyngeum) – з’єднується із верхнім та заднім середостінням та бічноглоткового простору (spatium lateropharyngeum), або він ще називається як бічний глотковий простір (spatium pharyngeum laterale), або приглотковий простір (spatium parapharyngeum). М’язова оболонка побудована із поздовжніх і колових поперечносмугастих волокон.

До поздовжніх м’язів глотки відносять:

• шило-глотковий м’яз (musculus stylopharyngeus) – піднімає глотку та гортань догори;

• піднебінно-глотковий м’яз (musculus palatopharyngeus) – опускає піднебінну занавіску і зменшує отвір зіва;

• трубно-глотковий м’яз (musculus salpingopharyngeus)– піднімає глотку і запобігає зсуванню вперед хряща слухової труби.

До колових м’язів глотки належать:

• верхній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis superior);

• середній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis  medius);

• нижній м’яз-звужувач глотки (musculus constrictor pharyngis inferior).

Ці м’язи-звужувачі скорочуються послідовно згори донизу, активно проштовхуючи травну грудочку до стравоходу.

Функція глотки – проведення їжі (через ротову частину глотки та гортанну частину глотки) та проведення повітря (через носову частину глотки та ротову частину глотки).

Гортань  (larynx) – розміщена в передній ділянці шиї на рівні IV-VI

шийних хребців. Спереду її вкривають м’язи шиї, які лежать нижче під’язикової кістки. По боках від гортані розміщені судинно-нервові пучки шиї і частки щитоподібної залози. Ззаду до гортані прилягає гортанна частина глотки.

Скелет гортані складається з парних і непарних хрящів.

До непарних хрящів відносять:

• щитоподібний хрящ (cartilago thyroidea), який складається з правої та лівої пластинок (lamina dextra/sinistra), а також з верхніх рогів (cornu superius) і нижніх рогів (cornu inferius); пластинки сходяться під кутом, утворюючи гортанний виступ (prominentia laryngea) (Адамове яблуко);

• перснеподібний хрящ (cartilago cricoidea), який має спереду дугу перснеподібного хряща (arcus cartilaginis cricoideae), ззаду – пластинку перснеподібного хряща (lamina cartilaginis cricoideae);

• надгортанний хрящ (cartilago epiglottica) є складовим надгортанника (epiglottis), який має надгортанне стебло (petiolus epiglottidis) .

До парних хрящів гортані належать:

• черпакуваті хрящі (cartilago arytenoidea), які мають основу черпакуватого хряща (basis cartilaginis arytenoideae), верхівку черпакуватого хряща (apex cartilaginis arytenoideae), м’язовий відросток (processus muscularis) та голосовий відросток (processus vocalis). Ці хрящі лежать на пластинці перснеподібного хряща;

• ріжкуваті хрящі (cartilago corniculata) – лежать у товщі черпакувато-надгортанної складки (plica aryepiglottica) на верхівці черпакуватих хрящів;

• клиноподібні хрящі (cartilago cuneiformis) – лежать у товщі  черпакувато-надгортанної складки спереду від ріжкуватих.

У гортані розрізняють такі суглоби:

• персне-щитоподібний суглоб (articulatio cricothyroidea) – між нижніми ріжками щитоподібного хряща і дугою перснеподібного хряща; у цьому суглобі відбуваються рухи навколо поперечної осі;

• персне-черпакуватий суглоб (articulatio cricoarytenoidea) – знаходиться між основою черпакуватих хрящів і пластинкою перснеподібного хряща. У цьому суглобі відбуваються рухи навколо вертикальної осі (обертання); крім цього, черпакуваті хрящі можуть ковзати назустріч один одному.

До зв’язок гортані належать:

• щито-під’язикова перетинка (membrana thyrohyoidea), яка підвішує гортань до під’язикової кістки;

• персне-щитоподібна зв’язка (lig. cricothyroideum);

• щито-надгортанна зв’язка (lig. thyroepiglotticum);

• під’язиково-надгортанна зв’язка (lig. hyoepiglotticum);

• голосові зв’язки (lig. vocale), які натягуються між внутрішньою поверхнею кута щитоподібного хряща і голосовими відростками черпакуватих хрящів;

• присінкові зв’язки (lig. vestibulare), які містяться над голосовими.

До волокнисто-еластичної перетинки гортані (фіброеластичних структур) належать:

• еластичний конус (conus elasticus), який є розширенням щито-під’язикової зв’язки і у своєму верхньому краї містить голосову зв’язку;

• чотирикутна перетинка (membrana quadrangularis), яка розміщена над еластичним конусом і у своєму нижньому краї містить присінкову зв’язку.

Волокнисто-еластичні перетинки гортані разом з хрящами гортані утворюють скелет гортані.

М’язи гортані поділяються на м’язи, що звужують голосову щілину, розширюють її і м’язи, що змінюють напруження голосових зв’язок.

До звужувачів голосової щілини відносять:

• бічний персне-черпакуватий м’яз (m. cricoarytenoideus lateralis);

• щито-черпакуватий м’яз (m. thyroarytenoideus);

• поперечний черпакуватий м’яз (m. arytenoideus transversus);

• косі черпакуваті м’язи (m. arytenoideus obliquus).

До м’язів-розширювачів голосової щілини належать:

• щито-черпакуватий м’яз (m. thyroarytenoideus), який має щито-надгортанну частину (pars thyroepiglottica), його функція: піднімає надгортанник та розширює вхід у гортань і присінок гортані.

• задній персне-черпакуватий м’яз (m. cricoarytenoideus posterior).

До м’язів, що змінюють напруження голосових зв’язок:

• персне-щитоподібний м’яз (m. cricothyroideus) натягує голосову зв’язку.

• голосовий м’яз (m. vocalis) розміщений у товщі голосової складки та змінює ступінь напруження голосової зв’язки.

Порожнина гортані (cavitas laryngis) має вхід до гортані (aditus laryngis), присінок гортані (vestibulum laryngis), шлуночок гортані (ventriculus laryngis), голосник (glottis) і підголосникову порожнину (cavitas infraglottica).

Голосник має голосову складку (plica vocalis) і голосову щілину (rima glottidis) та починається входом у гортань (aditus laryngis), який обмежований спереду надгортанним хрящем, ззаду – черпакуватими хрящами, а з боків – черпакувато-надгортанною складкою, в якій знаходиться клиноподібний та ріжкоподібний горбики (місця знаходження однойменних парних хрящів). Голосова щілина (rima glottidis) – найвужче місце порожнини гортані; вона розміщена між правою та лівою голосовою зв’язками. Між голосовою та присінковою зв’язками на кожній половині гортані розміщена щілина, яка називається шлуночком гортанi (ventriculus laryngis).

Підголосникова порожнина (cavitas infraglottica) – це нижня розширена частина гортані, яка переходить у трахею.

Щитоподібна залоза (glandula thyroidea) міститься в передній ділянці шиї на рівні IV-VI шийних хребців і складається з часток – lobus (правої та лівої), а також перешийка щито-подібної залози (isthmus glandulae thyroideae), який продовжується угору у вигляді пірамідної частки (lobus pyramidalis). Щитоподібна залоза побудована із паренхіми, яка перегородками поділяється на часточки (lobuli). Всередині часточок розміщені фолікули, де містяться гормони щитоподібної залози: тироксин, трийодтиронін, тиреокальцитонін. Вони впливають на усі види обміну речовин.

Прищитоподібна залоза (glandula parathyroidea) – має парні верхню прищитоподібну залозу (glandula parathyroidea superior) та нижню прищитоподібну залозу (glandula parathyroidea inferior), які містяться на задній поверхні щитоподібної залози. Можуть бути додаткові прищитоподібні залози (glandulae parathyroideae accessoriae). Прищитоподібна залоза виділяє паратгормон, який регулює фосфорно-кальцієвий обмін.

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) лежить позаду груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, проходить угору попереду поперечних відростків шийних хребців, не віддаючи ніяких гілок. На рівні верхнього краю щитоподібного хряща загальна сонна артерія поділяється на зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa) і внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna). Це місце називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis). У цій ділянці міститься сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).

Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa)  відходить від загальної сонної артерії в сонному трикутнику на рівні верхнього краю щитоподібного хряща. На рівні шийки нижньої щелепи ця артерія ділиться на свої дві кінцеві гілки. На довжині зовнішня сонна артерія віддає передню, задню, присередню і кінцеву групи гілок.

До передньої групи гілок відносять:

• верхню щитоподібну артерію (a. thyroidea superior) – кровопостачає щитоподібну залозу і віддає верхню гортанну артерію (laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані;  

• язикову артерію (a. lingualis) – кровопостачає під’язикову слинну залозу і віддає спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову язика;

• лицьову артерію (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника віддає гілки до піднижньощелепної слинної залози, висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння і мигдаликову гілку (r. tonsilaris) до піднебінного мигдалика. Перегинаючись через край нижньої щелепи попереду жувального м’яза, вона віддає на обличчі верхню губну артерію (a. labialis superior) та нижню губну артерію (a. labialis inferior); Кінцевою гілкою лицевої артерії є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока і анастомозує з   артерією спинки  носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії, а саме від очної артерії.

До задньої групи належать:

• груднинно-ключично-соскоподібна гілка (a. sternocleidomastoideus) йде до одноіменного м’яза і може відходити від верхньої щитоподібної артерії, або від потиличної артерії;

• потилична артерія (a. occipitalis) – кровопостачає шкіру потилиці і тверду мозкову оболону;

• задня вушна артерія (a. auricularis posterior) – кровопостачає шкіру вушної раковини, шкіру потилиці, слизову оболонку барабанної порожнини і черепну тверду   оболону.

До присередньої групи гілок відносять висхідну глоткову артерію (a. pharyngea ascendens), яка кровопостачає м’язи глотки, глибокі м’язи шиї, черепну тверду оболонну і барабанну порожнину.

До кінцевих гілок відносять:

• поверхневу скроневу артерію (a. temporalis superficialis), яка є продовженням зовнішньої сонної артерії, проходить попереду вушної раковини у скроневу ділянку і на рівні надочноямкового краю лобової кістки поділяється на лобову гілку (r. frontalis) та тім’яну гілку (r. parietalis), які живлять м’язи і шкіру лобової і тім’яної ділянок. На своєму шляху поверхнева скронева артерія віддає гілки до привушної слинної залози (привушна гілка – r.parotideus), м’язів лиця (поперечна артерія лиця – a.transversa faciei), вушної раковини (передні вушні гілки – rr.auriculares anteriores) і скроневого м’яза (середня скронева артерія – a.temporalis media);

• верхньощелепну артерію (a. maxillaris)  – найбільша гілка зовнішньої сонної артерії. Відповідно до топографії в ній виділяють щелеповий відділ (pars mandibularis), крилоподібний відділ (pars pterygoidea) і крило-піднебінний відділ (pars pterygopalatina). Від першого відділу артерії відходять гілки до скронево-нижньощелепного суглоба, барабанної перетинки, барабанної порожнини, до зубів і ясен нижньої щелепи (нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior)), до шкіри і м’язів підборіддя та  черепної твердої оболони (середня оболонна артерія (a. meningea media)). В межах другого відділу від верхньощелепної артерії відходять гілки до жувальних та щічного м’язів. Від третього відділу відходять підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) (до  м’язів лиця, зубів і ясен верхньої щелепи), низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens)  (до твердого і м’якого піднебіння) і клинопіднебінна артерія (a. sphenopalatina) (до слизової оболонки носа).



загрузка...