загрузка...
 
АНТИБІОТИКОРЕЗИТЕНТНІСТЬ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ. Грищенко С.О. Ефективність фарінгтону при лікуванні ангін
Повернутись до змісту

АНТИБІОТИКОРЕЗИТЕНТНІСТЬ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ. Грищенко С.О. Ефективність фарінгтону при лікуванні ангін

Сумська міська клінічна лікарня № 4, м. Суми

Вступ.

Ангіна як самостійна нозологічна форма представляє собою гостре інфекційне захворювання з групи інфекцій дихальних шляхів, що характеризується гарячкою, явищами інтоксикації, запальними змінами піднебінних мигдаликів і регіонарних лімфатичних вузлів. За статистичними даними, ангіною хворіє 50 % всього населення планети.

Мета роботи: дослідити ефективність використання фарінгтону у хворих на ангіну.

Фарінгтон – антимікробний та антиоксидантний засіб для місцевого застосування, основними діючими речовинами якого є хлоргексидину дигідрохлорид та аскорбінова кислота. Активний щодо стафілококів, стрептококів, Candida albicans, Escherichia coli та деяких інших аеробних та анаеробних бактерій.

Основна частина.

 Нами проаналізовано клінічний перебіг цієї хвороби у 40 хворих, які лікувались в інфекційному відділенні КУ СМКЛ № 4. Діагноз ангіни встановлювали на основі клініко-анамнестичних, епідеміологічних даних, а також загальноклінічних лабораторних досліджень. У всіх хворих був середньотяжкий перебіг захворювання. Клінічна картина захворювання характеризувалась інтоксикаційним синдромом, місцевими запальними змінами у ротоглотці, тяжкістю реґіонарного лімфаденіту.

Обстежені хворі були розділені на дві групи, рандомізовані за віком, статтю і клінічним перебігом захворювання. 20 пацієнтів отримували тільки традиційну терапію: етіотропну  (антибіотики групи цефалоспоринів), патогенетичну  (полоскання зіва розчинами антисептиків), антигістамінні препарати та вітаміни (контрольна група). 20 особам, які сформували основну групу пацієнтів, призначили додатково фарінгтон по 1 таблетці (розсмоктувати у роті) 5 разів на добу протягом 5 діб, однак за відсутності у комплексній терапії загальноприйнятих місцевих антисептичних препаратів.

У периферичній крові хворих виявили лейкоцитоз (10,80±0,42) 109/л, нейтрофільоз із зсувом вліво, збільшення ШОЕ до (14,5±0,8) мм/год.

У динаміці стан хворих поліпшувався, при цьому у пацієнтів контрольної групи температура тіла знизилася до норми на (4,0±0,5)-й, у другої – на (2,3±0,3)-й день хвороби (p<0,05). Гнійні зміни тканин мигдаликів зникли після традиційної терапії через (5,8±0,4) дня, при включенні в традиційну терапію фарінгтону – через (3,7±0,4) дня (p<0,05).

Висновки. Застосування фарінгтону у комплексному лікуванні хворих на ангіну сприяє швидшому досягненню клінічного одужання та нормалізації лабораторних показників.



загрузка...