загрузка...
 
Троцька Ірина Олександрівна, Сніцарь Андрій Олегович, Христенко Галина Іванівна, Карпусь Алла Михайлівна Чи актуальна проблема сказу?
Повернутись до змісту

Троцька Ірина Олександрівна, Сніцарь Андрій Олегович, Христенко Галина Іванівна, Карпусь Алла Михайлівна Чи актуальна проблема сказу?

Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького, м. Суми

Обласна санітарно-епідеміологічна станція, м. Суми

Роменська центральна районна лікарня, м. Ромни

Вступ.

Протягом 2011 року епізоотична ситуація зі сказу на Сумщині залишалась напруженою: зареєстровано 97 випадків сказу серед тварин у 79 населених пунктах, у всіх 18 районах області та м. Суми. Серед захворілих на сказ тварин синантропні тварини склали 74 %, в т.ч. коти – 33 %, собаки - 26,6 %, свійські тварини – 14,4 %, лисиці – 20,6 %, дикі тварини – 5,1 % (вовк і 4 куниці).

Основна частина. Осередки сказу впритул наблизились до помешкань людей. У результаті складної епізоотичної ситуації ускладнилась і епідситуація: у 2011 році зареєстрований 1 випадок захворювання на гідрофобію у мешканки села Роменського району, яку на початку травня укусив за палець руки домашній кіт (попереднє захворювання людини на сказ в області зареєстровано у 1987 р.).

Померла Б., 1970 р.н., домогосподарка, захворіла 06.07.2011 р. Наступного дня звернулася за медичною допомогою до ФП зі скаргами на біль у лівій руці, лівому плечі, лівій половині грудної клітки. Встановлено діагноз: міжреберна невралгія, призначено лікування і рекомендована консультація лікаря ЦРЛ.

Звернулась у приймальне відділення ЦРЛ 08.07.2011 року о 02.15 зі скаргами на біль у лівому плечі. Оглянута черговим лікарем, призначено симптоматичне лікування та консультація лікаря-невролога в плановому порядку з приводу лівобічного брахіоплекситу. Вранці хвора оглянута лікарем-неврологом поліклініки, направлена на консультацію до психіатра з діагнозом: неврастенія. В той же день проконсультована лікарем-психіатром. О 20 годині Б. повторно викликала додому фельдшера ФП, виказала нові скарги на затруднене дихання, оніміння верхніх кінцівок. Після огляду доставлена в ЦРЛ. При транспортуванні з'являються позиви до блювання і слинотеча.

Біля 23 години 08.07.2011 р. хвора в приймальному відділенні оглянута черговим лікарем, неврологом, реаніматологом. Скаржилась на відчуття нестачі повітря, оніміння верхніх кінцівок і обличчя. Встановлено діагноз: енцефаломієліт неуточнений? Синдром Ландрі? Госпіталізована у реанімаційне відділення.

Для уточнення діагнозу та корекції лікування 09.07.2011 р. проведено консиліум лікарів у складі реаніматолога, анестезіолога, невролога, інфекціоніста, рабіолога, терапевта, епідеміолога. Скарги на нестачу повітря, задишку, неможливість ковтання рідини, слинотечу, відчуття оніміння обличчя. Встановлено діагноз: енцефаліт неуточнений. Аспіраційна пневмонія? Судомний синдром. Мозкова кома ІІІ. Стан хворої прогресивно погіршувався. О 12.40 09.07.2011 року у хворої виникли генералізовані судоми, наступила зупинка ефективного дихання та кровообігу. Розпочаті реанімаційні заходи, відновлена серцева діяльність, хвора переведена на штучну вентиляцію легень. Смерть наступила 09.07.2011 о 18.00 внаслідок зупинки дихання і серцевої діяльності.

Зі слів чоловіка (09.07.2011) встановлено факт появи дикої лисиці на подвір'ї сусіда, хоча 08.07.2011 така інформація не надавалась.

Заключний діагноз: енцефаліт неуточнений. Сказ? (термінове повідомлення від 11.07.2011 р.).

Патологоанатомічний розтин проведено 10.07.2011 р. Діагноз: сказ. У секційному матеріалі знайдені тільця Бабеша-Негрі.

Зразки секційного матеріалу (фрагменти мозочку, амонового рогу, довгастого мозку) направлені до лабораторії Центральної СЕС МОЗ України. Методом ПЛР у надісланих матеріалах виявлені специфічні фрагменти НК вірусу сказу.

Під час розслідування випадку встановлено, що домашній кіт, який загинув 10.05.2011 р., покусав 07.05.2011 р. померлу та 09.05.2011 р. її дочку 1998 р.н. Встановлено контакт сина, 1997 р.н., з котом (ослизнення, брав на руки і надавав допомогу). За медичною допомогою вони не зверталися, про факти укусу кішкою спеціалістам райСЕС та ветслужби при проведенні обстеження випадку заходу лисиці 17.05.2011 р. та під час подвірних обходів 18.05.2011 р. не повідомили.             

10.07.2011 р. донька померлої госпіталізована в хірургічне відділення з діагнозом: укушена загоєна рана (0,1 х 0,1 см.) першого пальця лівої кисті. Лікарем-рабіологом призначений комбінований курс антирабічних щеплень. Син померлої направлений в антирабічний кабінет для проведення щеплень.

Висновки. Наведений випадок свідчить про необхідність активізувати інформаційно-освітню роботу про сказ серед населення. Необхідно також посилити підготовку медичних працівників з питань діагностики та профілактики сказу, посилити контроль за проведенням всього комплексу протиепідемічних і профілактичних заходів.

Троцька Ірина Олександрівна, Зайченко Тетяна Владиславівна, Дем’яненко Наталя Вікторівна, Христенко Галина Іванівна, Хатинська Жана Володимирівна Гарячка Західного Нілу в Сумській області

Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького, м. Суми

Обласна санітарно-епідеміологічна станція, м. Суми

Вступ.

У 1985 р. на Сумщині вперше виявлено природний осередок гарячки Західного Нілу (ГЗН) (Путивльський район, с. Шарпівка), проте випадки захворювання серед населення Сумщини, в тому числі і Путивльського району, зареєстровані не були.

Мета роботи: визначення можливої циркуляції вірусу ГЗН серед населення Сумщини.

Основна частина.

Протягом 2010-2011 р.р. у вірусологічній лабораторії облСЕС досліджено 86 сироваток крові, відібраної у хворих з лихоманками невстановленого ґенезу, а також осіб без ознак інфекційної патології.

Дослідження проводилось імуноферментним методом. Була використана тест-система «ВектоНил-ІgG», яка розрахована на якісне визначення антитіл класу IgG до вірусу ГЗН у поодиноких і парних сироватках крові та визначення титру антитіл класу IgG при дослідженні послідовних двократних розведень сироваток крові. Результати реєструвались із застосуванням імуноферментного аналізатора SUNRISE в двохвильовому режимі 450 та 620 нм. Середнє значення оптичної густини негативних контролів становило 0,011 Од (при нормованому до 0,25 Од), позитивних - 2,15 Од (при нормованому вище 0,7 Од), оптична густина позитивних проб знаходилась у межах 0,29 - 4,80 Од. Сумнівних результатів не виявлено.

За результатами досліджень у 13 (15,1 %) осіб виявлені антитіла класу IgG до збудника ГЗН. Розподіл обстежених з позитивними результатами досліджень на ГЗН був наступним: за територією проживання - м. Суми – 5 осіб, Сумський район – 1, м. Конотоп - 3, м. Охтирка - 1, м. Шостка – 3; за віком - 20-29 років - 1, 30-40 - 6, 41-50 - 3, 51 рік і старші - 3; за статтю - чоловіків - 5, жінок - 8.

Антитіла класу IgG виявлені у пацієнтів з ознаками захворювання, причому у 7 (53,8 %) хворих симптоми хвороби відмічались влітку та восени.

Зокрема, у хворого Ф., жителя м. Суми, ознаки захворювання з'явились у другій половині червня, коли температура тіла підвищилась до 39,5 °С, турбував головний біль, біль у потилиці, відчуття печії і слабкості у м'язах нижніх кінцівок. При огляді - менінгеальний синдром. Встановлений діагноз: гострий серозний менінгіт невстановленої етіології. Свою недугу пов'язує з перебуванням на риболовлі (за 10 днів до захворювання) на водоймищах у Сумському районі, де відмічав чисельні укуси комарів.

Чотирьом іншим обстеженим, що мешкають у м. Суми, були встановлені діагнози: гостра респіраторна вірусна інфекція або ентеровірусна екзантема. В усіх ознаки захворювання з'явились наприкінці липня - початку серпня 2010 р. Хвороба супроводжувалась підвищенням температура тіла до               38,0-39,0° С, помірним головним болем, слабкістю, у одного із захворілих був виражений біль у м'язах шиї, грудної клітки. З 3-го дня захворювання у всіх пацієнтів з'явився макуло-папульозний висип. Троє з них обстежені на ентеровіруси - результат негативний.

У мешканки Г. с. Токарі Сумського району наприкінці липня були ознаки ГРВІ з підвищенням температури тіла до 37,5° С. За медичною допомогою не зверталась. Проживає у приватному будинку, що знаходиться поблизу ставка.

Інших двоє хворих (мешканці м. Конотопа) були обстежені з приводу підвищення температури тіла до 37,2° С. Причому у пацієнта М. ознаки захворювання з'явилися на початку жовтня, температура трималася протягом двох місяців, були слабкість, хиткість ходи. Встановлено заключний діагноз: нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом, тривалий субфебрилітет.

Усі обстежені протягом останнього року за межі Сумської області не виїздили. Вказували на перебування на дачних ділянках неподалік місць постійного проживання, відвідування лісу (Конотопський район), риболовлю або постійне проживання біля водоймищ Сумського району, укуси комарів.

Враховуючи, що в досліджуваних сироватках крові виявлялись тільки антитіла класу IgG без визначення авідності та наростання їх титру, не можна однозначно встановити давність інфікування. Проте, серопозитивність у поєднанні з клінікою, подібною до ознак ГЗН, літньо-осінній період дає підставу для висновку, що зазначені особи перехворіли саме на ГЗН.

Висновки. Проведене дослідження дозволяє прогнозувати подальший розвиток епідемічного процесу ГЗН, у зв’язку з чим необхідно для своєчасного виявлення та якісної диференційної діагностики ГЗН впровадити в практику обов’язковий моніторинг за циркуляцією вірусу ГЗН.



загрузка...