загрузка...
 
Корнієнко Леся Іванівна, Болецька Тетяна Олександрівна. Дослідження ефективності антибактеріальної терапії у пацієнтів з хворобою Лайма.
Повернутись до змісту

Корнієнко Леся Іванівна, Болецька Тетяна Олександрівна. Дослідження ефективності антибактеріальної терапії у пацієнтів з хворобою Лайма.

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф.  М.Д. Чемич

Сумський державний університет, м. Суми

Вступ.

У теперішній час за показниками поширеності хвороба Лайма (ХЛ) є одним з провідних трансмісивних захворювань у Сумський області. Так, з кожним роком збільшується кількість випадків ХЛ: у 2009 р. показник захворюваності склав 2,21 по Україні та 3,77 на Сумщині; в 2010 р. – 2,75 та 4,0; у 2011 р. – 3,49 та 5,9 відповідно, показник на 100 тис. населення. 

Мета роботи: дослідити ефективність антибактеріальної терапії у пацієнтів з ХЛ.

Основна частина.

Проаналізовані медичні карти стаціонарних хворих та обстежено 20 хворих, що перебували на лікуванні у Сумській обласній клінічній інфекційній лікарні     ім. З.Й. Красовицького у 2011 рр.

Хворим, у яких від моменту укусу кліща до госпіталізації пройшло в середньому (20±5) днів, призначались доксицикліну моногідрат та кліндаміцин; пацієнтам, які були госпіталізовані через 1-1,5 місяця від моменту після укусу кліща, азитроміцин, оспамокс протягом 2 місяців і більше, а також цефтріаксон, ампісульбін. Хворі отримували антибактеріальні препарати у терапевтичних дозах, а також симптоматичну та патогенетичну терапію. Для лікування ХЛ 6 (30 %) хворих використовували доксицикліну моногідрат. При госпіталізації ці хворі скаржились на наявність кільцеподібної еритеми (КЕ) – 6 осіб, набряк у ділянці КЕ – 3, свербіж – 4, біль – 5, головний біль – 2, підвищення температури до субфебрильних цифр – 2. На фоні лікування даним препаратом КЕ зникла в середньому на 7-8-й день, суб’єктивні відчуття в ділянці КЕ – через 2 дні, температура нормалізувалась на 2-й день. Цефтріаксон призначався 4 (20 %) пацієнтам. При госпіталізації всі хворі скаржились на наявність КЕ, на біль у ділянці укусу кліща, головний біль - по 1 хворому. Зміни з боку крові спостерігались лише у 1 особи (лейкоцитоз зі зсувом формули вліво). При лікуванні КЕ зникала на 9-10-й день. Головний біль зник та відбулась нормалізація показників крові на 6 добу. Азитроміцин використовувався у 6 (30 %) хворих. При госпіталізації хворі скаржились на наявність КЕ. У 1 пацієнта спостерігався свербіння та біль у ділянці КЕ. Під час лікування КЕ зникла на 7-й день, свербіння та біль у ділянці КЕ через 2 дні. Амоксицилін приймало 2 пацієнта з еритемною формою ХЛ, у 1 – реєструвалась субфебрильна температура тіла. При лікуванні КЕ зникла на 5-6-у добу, температура тіла нормалізувалась на 2-у добу. Комбінація ампіциліну з сульбактамом застосовувалась у 1 пацієнта. КЕ зникла на 9-й день, свербіж та набряк в ділянці КЕ - на 2-й. Кліндаміцин був призначений 1 хворому з безеритемною формою ХЛ. Єдиною скаргою при госпіталізації був головний біль. Діагноз був підтверджений серологічно. На фоні лікування скарги зникли на 2-у добу.

Висновки. Для ефективного запобігання персистенції збудника вид та тривалість етіотропного лікування підбирається індивідуально. Отримані дані вказують, що вищеперераховані препарати однаково ефективні в лікуванні ХЛ.



загрузка...