Бензинова пневмонія належить до так званих олійних пневмоній, особливістю яких є попадання таких речовин до респіраторних відділів бронхів і навіть у альвеоли. Блокування останніх спричиняє порушення процесу оксигенації крові при збереженні кровотоку у респіраторних відділах легень. Залежно від розміру ураженої ділянки легені може мати місце деяка гіпоксемія, яка у більшості випадків веде до спастичних явищ як з боку бронхів, так і судинного басейну, що, окрім можливого підвищення тиску у малому колі кровообігу, збільшує стан гіпоксемії і відповідно гіпоксії. Одночасно з цим продукти гідролізу бензину, що потрапив до респіраторних відділів легень, за рахунок подразнення останніх веде до розвитку неспецифічного запалення. Всмоктування ж цих продуктів у кров у тій чи іншій мірі призводить до отруєння, що здебільшого проявляється у декілька перших діб. Наведені патофізіологічні процеси і є відповідальними за клінічні прояви захворювання та за характер його перебігу. Аспірація бензину та його аналогів у дихальні шляхи відбувається за різних обставин. Звичайно типово це зустрічається у водіїв автотранспорту під час промивання бензином двигуна або його деталей. Найчастіше ж - при переливанні бензину з однієї ємності до іншої за допомогою шланга, коли з метою створення замкнутої системи водій відсмоктує повітря зі шланга, інший кінець якого знаходиться у ємності з бензином. За таких умов бензин нерідко аспірується у дихальні шляхи. Отже, збираючи анамнез, та знаючи професію хворого, необхідно постаратись відшукати аналоги подібних моментів, що і буде слугувати ключем до вірогідного діагнозу.
Скарги, з якими пацієнт звертається до лікаря, найчастіше зводяться до кашлю, який у перші 3-4 доби не буває продуктивним, а у подальшому поступово з'являється мокротиння, яке у більшості випадків має слизовий характер і світле забарвлення. Залежно від приєднання супутньої мікрофлори, якою може бути як патогенна (стафілококи, стрептококи, E.coli), так і умовна патогенна (бактероїди), кількість мокротиння може збільшитись. При цьому воно змінює свій характер і колір. Вже у перші дні захворювання у пацієнта спостерігається задишка, слабкість, млявість, головний біль, що зумовлюється наведеними вище патофізіологічними процесами, які спостерігаються у легенях при попаданні до них такого патологічного агента. Температурна реакція у перші дні залишається нормальною, що у більшості випадків сприймається як банальна застуда. У подальшому температура може мати непередбачений характер.
При пальпації і перкусії нічого суттєвого не знаходять. Зате прослуховування дає можливість знайти різноманітні аускультативні феномени від сухих та пухирчастих хрипів до крепітації. Хрипи звичайно прослуховуються обмеженими «пучками» у ділянці дії аспірату, що може нагадати вогнищеву бактеріальну пневмонію або обмежені, як правило, природжені, бронхоектази у фазі бронхіального загострення.
З’ясувавши анамнез, скарги та клінічний перебіг процесу виконують клінічне дослідження крові. При аспіраційній пневмонії у перші 2-4 доби зміни не зустрічаються, а далі, при приєднанні бактеріальної флори, зміни відбуваються залежно від характеру запального бактеріального процесу. Вирішити диференціально-діагностичну проблему вдається після проведеного променевого дослідження. Пряма оглядова рентгенографія допомагає вирішити питання про виконання бокової рентгенографії, а остання - встановити уражений сегмент чи групу сегментів. У більшості випадків процес локалізується у базальних сегментах, рідше – у СУІ та С ІУ-У. При локалізації в трьох останніх сегментах, залежно від знахідок, ураження легені за типом бензинової пневмонії необхідно диференціювати з вогнищевим туберкульозом, враховуючи вік хворого, та з вогнищевою бактеріальною пневмонією. Безумовно, завжди потрібно брати до уваги можливість периферійної бронхокарциноми вогнищевого типу та бронхіоло-альвеолярного раку.
При бензиновій пневмонії у перший період захворювання виявляються ніжні дрібні вогнищеподібні тіні. Але на відміну від банальної пневмонії, туберкульозу і периферійного раку при бензиновій пневмонії прослуховується незрівнянно ширша палітра різноманітних хрипів. Через 4-5 днів вогнищеві тіні стають інтенсивними і значно більшими за розмірами. Локалізація цих утворень, окрім зазначених сегментів, у такій самій кількості випадків може мати місце і у верхніх відділах легень (С ІІ, С ІІІ). Частіше при цьому уражається права легеня, як і за більшості інших аспіраційних процесів
Диференціальним «ключиком», окрім анамнезу, про що треба чітко пам’ятати (!), буває невідповідність суб’єктивних ознак хвороби та клінічного перебігу процесу відносно рентгенологічних знахідок. Перші значно перевершують променеві, особливо на перших етапах розвитку запального процесу (перші дні).
Хоча даний доробок не має на меті висвітлення лікувальної тактики при захворюваннях такого типу, зауважимо, що в її основі повинен бути лаваж уражених сегментів та фізіотерапевтичні процедури, спрямовані на очищення залучених у процес сегментів і застосування неспецифічних протизапальних препаратів. У значній частині випадків доцільно застосувати гормональні препарати, які можуть бути використані як ендобронхіально, так і парентерально. Терапія такого типу може мати важливе диференціально-діагностичне значення. Стосовно лікувального мова вже не йде. Рентгенологічний контроль має бути виконаний через 10-12 днів терапії. Позитивна динаміка
підтвердить правильність проведеної діагностики і лікувальної тактики.