7.3.5. Система з обмеженою розчинністю у рідкій фазі
Багато рідин змішуються у будь-яких пропорціях. Це суміші з водою етанолу, ацетону, оцтової кислоти, суміші бензолу з толуолом, гексаном та інші. В інших випадках рідини розчиняються лише частково, утворюючи два насичені розчини: розчин першої рідини у другій та розчин другої рідини у першій. На рис. 7.9 наведена діаграма стану системи анілін – вода, компоненти якої мають обмежену взаємну розчинність. Крива АВ показує залежність складу водного шару від температури, крива ВС – залежність складу анілінового шару від температури.
Зі зростанням темпераратури збільшується взаємна розчинність
води та аніліну й обидва шари набувають однакового вигляду за
складом. Криві зливаються у точці В. Температура вище якої обидві
рідини змішуються у будь-яких співвідношеннях називається
верхньою критичною точкою розчинення. За межами кривої АВС
міститься область однофазних систем (розчинів), всередині кривої – область розшарування. Наприклад, у точці а0 система складається із двох шарів: водного шару складу а1 і анілінового шару складу а2. Всередині кривої Ф = 2, С = =1, поза кривою – Ф = 1, С = 2.
Якщо крива, яка обмежує область розшарування, проходить через мінімум, то температура ТК називається нижньою критичною температурою розчинення. Маємо такі системи, у яких спостерігається і верхня, і нижня критичні температури розчинення. Критичну температуру розчинення на кривій розшарування визначають, користуючись правилом прямолінійного діметру Алексєєва. Згідно з цим правилом середини ліній (коннод), що поєднують фігуративні точки сполучених розчинів (а1 і а2, в1 і в2 на рис. 7.9), лежать на прямій лінії (ВД), що проходить через верхню або нижню критичну точку розчину.
Ми розглянули лише найпростіші двокомпонентні системи. Більшість двокомпонентних систем мають більш складні діаграми стану, що є комбінацією з декількох простих діаграм.
Опис і діаграми стану три- та більше компонентних систем можна відшукати в спеціальній літературі.