ОСНОВНІ ВІХИ ЕВОЛЮЦІЇ КВАНТИТАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ (ТИПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ)
Інтерес до квантитативних одиниць (числівників, слів міри та ваги), до основних віх їх лінгвокогнітивного буття зумовлений емпатією сучасних лінгвістів на вивченні функціональних параметрів живого мовлення його конституентів та детермінації останніх дискурсивними чинниками. Питання кореляції числівників (нумеральних слів) та слів міри і ваги (димензіональних одиниць) у науковій літературі мало вивчені, але актуальність їх дослідження не викликає сумніву, є своєчасним з огляду на валоративність квантитативної лексики у мовній картині світу [1; 3; 4]. Проблема семантичної конгруентності квантитативних слів асоціює з концептом кількості, з парадигмою дискретних та недискретних денотатів, їх омовлення.
Числівники англійської мови – самостійний незамкнений ряд повнозначних нумеральних слів, яким притаманні специфічні семантичні, синтаксичні та словотворчі особливості. Лексико-семантичне поле кількості (ЛСПК) – поліцентрична ієрархічна парадигма, домінантне місце в якій посідають номінації числа, слова міри та ваги. Стратифікація ЛСПК зумовлена гіперо-гіпонімічними відношеннями його компонентів. Провідне місце числівників у ЛСПК експлікується їх ригористичною кореляцією з натуральним рядом чисел, можливістю замінювати лічильні слова, широким вживанням у науці та повсякденному житті, використанням у прямій та опосередкованій лічбі, поліфункціональністю (позначенням точної, приблизної та невизначеної кількості), полімодальністю та поліаспектністю.
Числівники позначені сигніфікативною референцією та нульовим денотатом. Від інших частин мови числівники відрізняються облігаторною наявністю семи нумеральності – ідентифікуюча ознака. Когнітивний аналіз числівників препарує розуміння квантифікації стосовно її концептуалізації та категоризації. Семантична девіація числівників свідчить про еволюцію цих номінацій, їх синкретичність та динамізм. Синкретичність значень числівників є прозорою в денумеральних дериватах та нумеральних словосполученнях – синтаксичних і фразеологічних. Нумеральні словосполучення (НумС) у сучасному англомовному дискурсі омовлюють точні та приблизні кількості. Нумеральні фразеологічні словосполучення розширяють семантичний спектр числівників: позначають невизначену кількість або якісні ознаки.
Моделі НумС на позначення апроксимації є типовими для англійського, українського та російського художнього дискурсу. Приблизна кількість омовлюється НумС у відповідному контексті. У фразеологічному контексті НумС позначають приблизну та невизначену кількість як результат лексикалізації вихідних синтаксичних (нефразеологічних нумеральних словосполучень).
В умовах фразеологічного контексту кількісні одиниці (КО) в основному семантизують невизначену кількість – «багато»/«мало». Пор.: англ. one in a thousand, two or three words, for a minute or two, two heads are better than one; укр. пучок радості, оберемок сумнівів, купка осель, вінок бомб, баняк розуму; рос. жили с-локоть, а жить-с-ноготь, косая сажень в плечах, он еще сверх плута на два фута, три копны несчастья.
Десемантизація кількісних слів (девіація від точного квантитативного плану) простежується у корпусі як числівників, так і димензіональних одиниць (слів міри та ваги), що підтверджується на емпіричному матеріалі фразеологізмів (1), паремій (2), скоромовок (3) та лінгвістичних курйозів (4). Пор.: англ.
tons of pirates, bushels of letters, an ounce of sense, gallons of water, loads of friends, barrels of fun, acres of lace, pounds of pardon, a dram of love;
in for a penny, in for a pound; give him an inch and he will take an ell; after dinner rest awhile, after supper walk a mile; an ounce of good life is better than a pound of pardon;
Peter Piper picked a peck of pickled pepper;
A peck of pickled pepper Peter Piper picked;
If Peter Piper picked a peck of pickled pepper,
Where’s the peck of pickled pepper Peter Piper picked?
How many ifs go to a bushel?
Many words will not fill a bushel.
To try a put a quart into a pint pot
To make a pint measure hold a quart.
За межами термінологічної системи КО утворюють стилістичні угруповання на позначення кількісного контрасту. Ретроспективне минуле КО об’єктивує їх семантичну девіацію, тяжіння до відповідних доменів – «багато» чи «мало». Пор.: англ. four eyes see more than two; a stitch in time saves nine; minutes make hours; life is but a span.
Слова міри та ваги, як і числівники в англійській мові, еволюціонували від предметного значення до термінологічного, а потім – знову до нетермінологічного (багато-мало). Пор.: англ. stone «камінь» ? «міра ваги» ? «багато»; scruple «галька» ? «міра ваги» ? «мало» ; ell «міра довжини» ? «багато»; span «відстань між пальцями» ? «міра довжини» ? «мало»; brace «руки» ? «міра довжини» ? «подібний, схожий».
Висхідні тенденції числівників не є такими прозорими, як у слів міри та ваги, але вони верифікуються спільними тенденціями становлення та функціонування. Десемантизуючись, числівники як базові одиниці поповнюють фразеологічний корпус мови, акумулюють у собі доробки когнітивного досвіду.
Числівники, з одного боку, слова міри та ваги, з іншого, мають багато спільного стосовно їх семантичної еволюції та функціонування. Термінологізація КО позначена втратою предметної семантики, збагаченням КО семами точної квантифікації. За межами терміносистеми, на фразеологічному просторі КО утворюють опозицію на позначення полярних понять «багато» – «мало». На синтагматичному рівні КО притаманна семантизація бівекторності – точної, приблизної / невизначеної кількості. Детермінуючими факторами при цьому слугують текстові та дискурсивні чинники. У семантичній еволюції КО повторюється цикл їх становлення: реверсуються значення предметності, квалітативності та синкретичності. Лінгвістичні параметри КО обумовлені дієвістю лінгвальних та екстралінгвальних факторів, природою денотатів, ознаками останніх та шляхами їх пізнання.
«Порожніми» числівники стають не одразу, до цього вони проходять етап семантизації понять «багато», «мало». Пор.: англ. one in a hundred, one to thousand, a stitch a time saves nine, two heads are better than one; укр. біда не ходить одна, а з дітками; на всі чотири сторони; рос. ум – хорошо, а два – лучше; старый друг лучше новых двух. При повній десемантизації числівники номінують якісні ознаки. Пор.: англ. dressed up to the nines «зодягнений модно, зі смаком», nine worthies «знамениті люди», a cat has nine lives «живучий». Наступним кроком до «семантичної порожнечі» є використання числівників як орнаментальних одиниць, актуалізаторів ритму та рими, що спостерігається у лічилках, дитячих віршиках та скоромовках. Пор.: англ.
One potato, two potatoes,
Three potatoes, four,
Five potatoes, six potatoes,
Seven potatoes more.
One, two, three,
sparrows in a tree.
Four , five, six
Tiny little sticks.
Seven , eight, nine
This nest is mine.
«Порожні» числівники замінюються іншими словами, що оберігають римовану поверхневу структуру тексту. Пор.: англ. one, two, three, four, five, Оnce I caught a fish alive; Intery, wintery, coterie, corn, Apple seed and briar thorn. Замінники використовуються і за межами англомовного дискурсу. Так, квазі-слова hickory, dickory, dick (дитяча пісенька) корелюють із кельтськими одиницями hevera ‘8’, devera ‘9’, dick ‘10’, які вживались у субмові пастухів Камбрії. Орнаментальні числівники, таким чином, заповнюють лакуни поверхневих структур, є фаворитами фразеологічних одиниць. Пор.: англ. as cross as (two) dogs over a (one) bone; as like as (two) peas. Пропуск числових конституентів two, one не змінює квалітативного характеру словосполучення.
Універсальною для КО є тенденція до десемантизації, втрати квантитативності, до збагачення квалітативними, предметними та нульовими семами. Виразниками квантитативних значень можуть бути лексеми, позбавлені квантитативних сем. Пор.: рос. денег куры не клюют (много денег), куда деваться от княжон (слишком много невест).
Метафори та інші тропеїчні засоби із КО вказують на інтенції адресанта, вербалізують його вплив на поведінку адресата. У гумористичних ситуаціях, анекдотах КО створюють ефект лінгвістичної гри. Пор.:
англ. – Teacher: If we take three from seven, what difference does it make?
Pupil: That is what I say.
рос. - Алло, гостиница? Соедините меня с женой.
- Какой номер?
- Я вам что – турок, чтобы их нумеровать?! (імплікація ідеї багатоженства).
або: – Сколько стоит это колье?
- Десять тысяч.
- Черт, а это?
- Два черта.
Пор. рос. черта с два, раз, два и обчелся, в яких значення кількості розмите.
Семантична полівекторність КО ілюструється, поряд з іншими, текстоутворювальною та аргументативною функціями. У текстах вони вживаються у функції конекторів та метатекстових слів. Пор.: англ. consequently, thеn, the following objectives, the next, in addition, therefore, the final items, furthermore, next two major projects, firstly, secondly, thirdly, the former, the latter, the last, so on, etc.; укр. таким чином, у зв‘язку з вищезазначеним, загальновідомим є ..., крім трьох підсистем, декілька ключових явищ, по-перше, по-друге, на нашу думку, зокрема, з одного боку, з іншого боку і т. п.
Одиниці з кількісними семами актуалізуються на поетичних просторах. Пор.: рос. Умом Россию не понять, аршином общим не измерить (Ф. Тютчев).
Контрастивне вивчення когнітивних зон квантитативних одиниць свідчить про те, що семантично близькі слова проходять віхи ідентичного буття.
Список використаної літератури
Жаботинская С. А. Числительные современного английского языка (К вопросу о категориальном статусе): дис... д-ра. филол. наук: 10.02.04. – К., 1982. – 208 с.
Супрун А. Е. Славянские числительные / А. Е. Супрун. – Минск : БГУ, 1969. – 232 с.
Таранець В. Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови) / В. Г. Таранець. – Одеса : Астропринт, 1999. – 116 с.
Швачко С. А. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках / С. А. Швачко. – К. : Вища школа, 1981. – 143 с.