загрузка...
 
СЕМАНТИЧНА ДЕВІАЦІЯ ДЕНУМЕРАЛЬНІХ КОНСТРУЮВАНЬ
Повернутись до змісту

СЕМАНТИЧНА ДЕВІАЦІЯ ДЕНУМЕРАЛЬНІХ КОНСТРУЮВАНЬ

Серед вторинних конструювань в англійській мові чинне місце посідають денумеральні конструювання – ДК із притаманними їм семантичними та формальними характеристиками. ДК походять від числівників, які в родині квантитативних одиниць пізнали долю «семи чудес»: 1) генерували в «оселі предметності», 2) зазнали термінологізації та 3) детермінологізації, 4) вийшли на простори фразеології, 5) дискурсивно номінують точну, приблизну та невизначену кількість, 6) пройшли семантичний колообіг від предметного до спустошеного значення, 7) мають рушійну словотвірну силу [3].

Денумеральні конструювання (ДК) ідентифікуються у руслі їх витоків, становлення та семантичної девіації – тенденцій еволюції квантитативної лексики. ДК англійської мови утворюють парадигму вторинних, секондарних утворень, що генерують від вихідних нумеральних слів (НС) – числівників, що є прозорим у поверхневій структурі похідних одиниць та очевидним при аналізі їх глибинної структури, семантичного наповнення.

Числівникам як універсальним одиницям позначення нумеральності та квантитативних ознак дискретних предметів притаманні частиномовні семантичні та граматичні риси повнозначних слів [2; 3; 6]. Наявність групи числівників із компонентами -teen, -ty (етимологічні дублети лексеми ten) свідчить про внутрішньочастиномовну словотвірну силу ранніх числівників. Виокремлюється також група назв великих чисел, пам’ять яких зберігає сему «більше за попереднє число»: hundred «велика десятка», thousand «велика сотня», million «велика тисяча» тощо. За межами частиномовної парадигми номінації числа модифікуються на денумеральних просторах. Тенденції числівників при цьому верифікуються іманентними законами мовної системи, дією «вічного двигуна» словотвору [4; 5]. ДК англійської мови утворюються, як й інші похідні слова, продуктивними та непродуктивними способами. Пор. англ. five – fifth, fifty, fifteen, fiver, fivesome, to five. Генетичне наслідування поверхневих структур НС простежується у корпусі морфемного представлення однолексемними та полілексемними ДК. Пор. англ. once, only, oneness, loneliness, oneself, alone, someone, anyone, none, everyone, one by one, one another, the one and only тощо. Числівникові морфеми займають у ДК ініціальну, медіальну та фінальну позиції. Препозитивні позиції (ініціальні) об’єктивуються структурою вихідних одиниць – іменникових словосполучень із нумеральним компонентом. Пор. англ. two  arms / two armed, one eye / one eyed. Високочастотно у корпусі вторинних конструювань представлено лексему one з огляду на її поліаспектність та поліфункціональність. Пор. англ. one times two, one book, the one and only child (single), one way (the same), that one (book), one another (couple is implied), one should know that (indefinite), one by one (in turn), one day, one summer (any time), one bird told me (gossiping). Семантична девіація похідних одиниць (у нашому випадку – ДК) аналізується на фоні вихідних одиниць, яким притаманні «сім чудес» їх буття (становлення та функціонування) [3; 6].

Числівникам (як «батькам» ДК) притаманні такі риси параметризації, як: генетична синкретичність (предметність + нумеральність), термінологічність, детермінологічність, фразеологізація, поліфункціональність (позначення точної, приблизної, невизначеної кількості), словотвірний потенціал. Із «семи чудес» НС досліджуваним ДК притаманні «п’ять чудес», відсутні риси термінологічності та детермінологічності. За формулою Тулдави Ю. А. [7] семантична дистанція між НС та ДК становить 0,16 скалярної близькості:

Д =1- 2 x q / A+B = 1 – 2 x 5 / 7 + 5 = 1 – 10/12 = 0,16

(q – п’ять спільних рис НС і ДК із «семи чудес», А – риси НС, В – риси ДК). Сплески минулої числової предметності супроводжують і ДК, що свідчить про їх когнітивну пам‘ять. Число (як денотат, їх логос) корелює з дискретним сприйняттям предметів навколишнього світу. Термінологічність – детермінологічність числівників зникає у парадигмі ДК з огляду на семантичну розмитість останніх, їх дифузність. А це потребує спеціального глибокого осмислення низки адгерентних питань. Формула семантичного наповнення числівників Чn = Чn-1 + 1 не спрацьовує у корпусі ДК; останнім притаманна тенденція до деквантифікації та десемантизації вихідних одиниць. Валоративним при цьому є вивчення компонентів аналізованої парадигми ДК.

Сага про англ. onсе (one- + -ce) починається з того, що зазначена лексема є вторинним конструюванням, яке в основному семантизує темпоральні ознаки за допомогою монолексемних та полілексемних одиниць. Пор. англ. once when she tried to explain; he fell at once into the pattern of humanity; the faсе was once more suffused with energy, visited by her family once a month, she usually came back to the village once every two months, once blacklisted it would be impossible…; almost at once they came to conclusion; he had once been a prisoner; he can once get her attention (Diana Pearson). Денумеративи, у свою чергу, служать базою для третинних утворень. Пор. англ. oncer (N) – той, хто рідко ходить до церкви; my once (Adj) owner – мій попередній хазяїн; once (N) is enough – досить, to get the once over (N)  – quick visual examination.

Числове представлення у лексемі once значно модифікується у порівнянні з вихідною номінацією: once – один раз, once more – ще один раз, once and again, once and for all, once in a while – декілька разів, рідко, інколи, не завжди, вибірково.

До групи із суфіксом -ce належать також слова twice, thrice, що номінують зазначену числівниковою морфемою частотність. Суфікс -ce семантично наближається до лексеми time: twice is two times one, thrice is one times three, time after time, many a time. Лексемам  once, twice, thrice притаманна числова точність. Утворення типу числівникова основа + -fold також поповнюють групу точних квантифікаторів. Пор. англ. twofold, threefold, fourfold та ін. Винятком є onefold, у якому спрацьовує семантична заборона. До групи ДК із розмитою квантитативністю входять лексеми типу англ. someone, anyone, everyone, thirtysome, fortyish. Автономно лексема some семантизує «a little of, a few of, a small or certain number». Словосполучення англ. some people актуалізує значення «not all», «unknown people». Фрази англ. some trouble, some war метафорично вказують на оцінки позначуваного. ДК із одиницею some реалізують як квантитативні, так і кваліфікативні оцінки. Морфема some у ДК позначає числову апроксимацію. Пор. англ. thirtysome, fоrtysome. Неквантитативний зміст актуалізується у прикметниках handsome та troublesome. Таким чином, стабільність позиції морфеми та її ідентичність не є чинником семантичної близькості. Валоративним тут є лексичне наповнення компонентів. Пор. англ. I saw a twenty something guy with a nice twentyish young woman (D. Pearson). Морфема -ish зумовлює семантичну девіацію похідного денумератива та вказує на приблизну вікову ознаку. Словосполучення англ. a twenty something реалізує сему приблизності у межах малого синтаксису. 

ДК someone матеріалізує синкретичне буття номінації на позначення приблизності та предметності. Пор. англ. somebody – «один із декількох». Невизначеність (кількісна) препарує якісні зсуви, семантизацію  «unknown, unnamed, important» англ. (some people, some person). Дієвою у ДК є тенденція до деквантифікації (позначення приблизної кількості), до десемантизації (спроможності реалізувати евалютивні, якісні ознаки). Таким чином, ДК селективно позначають біполярну кількість (точну, приблизну) та квалітативні, якісні оцінки.

Не позбавлені ДК й семантичної спустошеності – транспозиції до статусу інтенсифікаторів, службових маркерів синтаксичних зв’язків. Пор. англ. John, for one, would not agree. No word of marriage had even been spoken between them. You only make it worth. If you think these sides are for teeners only think again. We were only just in time. If only it would stop raining I’d help you with pleasure – only I’m too busy (Diana Pearson). Об’єктивізацією спустошеності ДК служать їх семантична лакунарність, пропуски у поверхневій структурі речень. Пор. англ. He not only heard it but saw it too (he both heard and saw it). У виразах типу only three books left  дериват only уточнює, виокремлює числову ознаку позначуваного, зберігаючи когнітивну пам’ять лексеми од-ин, яка семантизувала свого часу «лише + один».

Як замінники прецедентів лексеми one – ones мають різну числову представленість. Семантична девіація цих ДК дозволяє віднести їх до конвертованої субстантивної пари, як такої, що синкретично представляє нумеральність + предметність (один зі сплесків предметності у числівниковому кластері). Контекстуальне оточення ДК  сприяє експлікації семантичної девіації. Пор. англ. None can do that (не один – в значенні багато людей). Кваліфікативність та квантитативність спостерігаються у численних ад’єктивних одиницях на позначення одинокого та одиничного. Пор. англ. lone, alone, lonely (without companions, single, remote). Лексема loneliness віддзеркалює вектори сукцесивності секондарних конструювань: англ. all but one ? alone ? lone ? lonely ? ? loneliness. До кластерів з морфемою one належить також слово only ? (one- + -like) з ад’єктивним маркером -like, який трансформувався у суфікс -ly.

Аналіз ДК верифікує дієвість універсальної тенденції словотвору: складні слова походять від простих, суфікси генерують від слів, суфіксації передує композиція. Візуально лексема only уподібнюється прислівнику. Але в англійській граматиці є чимало ад’єктивних слів із суфіксом -ly (friendly, neighbourly, lovely). Частиномовній верифікації омонімічних пар only (Adj) :: only (Adv), friendlike (Adj) :: friendlike (Adv), lovely (Adj) :: lovely (Adv) слугує їх синтаксичне буття, функціональне навантаження. Пор. англ. friendlike behaviour :: he behaves friendlike, the only son :: only three books. У виразах the only son та the only people семантизується ідея винятковості, ексклюзивності, тобто число як вихідне поняття ховається / імплікується у сонмі квалітативності. Недарма кількість та якість знаходяться у тісній діалектичній інтеграції. У виразі my one and only chance генетичні зв’язки однокореневих лексем використовуються для підсилення, емфази фразеологізму. Історичною виявляється тенденція послідовності Adj?Adv. Таким чином, лексема only (Adj) утворена за суфіксацією, only (Adv) – за конверсією.

Така частиномовна послідовність словотвору притаманна іншим патернам:

one

?

only (Adj)

?

only (Adv)

four

?

fourth (Adj)

?

fourthly(Adv)

five

?

fifth (Adj)

?

fifthly (Adv)

Радіальна та послідовна (сукцесивна) деривації простежуються у ДК типу:

Поява квантитативних етимологічних дублетів ілюструється конструюваннями типу twentyish, twenties, twentieth, яким притаманний синкретизм (позначення числа та інших сем). Темпоральність груп ДК актуалізується полілексемними одиницями з плеонастичним квантитативним наповненням. Пор. англ. once a month, once a year, once a season, once in a while тощо. ДК розширюють семантичний дизайн вихідних одиниць: поряд із вибірковою семантизацією числових ознак референтів ДК реалізують значення невизначеної, індефінітної кількості, а з часом – транспонуються у парадигму службових слів. За межами повнозначних слів ДК йдуть «на підмогу» інтенсифікаторам, сполучникам та прийменникам.

ДК семантизують апроксимацію у межах внутрішньослівної параметризації, а не в умовах оточуючого малого синтаксису. Семантичний дизайн ДК не є хаотичним, спорадичним феноменом. Сему квантитативності ДК семантизують синкретично. Спустошеними ДК вживаються для реалізації синтаксичних зв’язків , когезії та експресивності (пор. рос. чёрта с два, англ. once you were there).

Структура та зміст денумеративів залежать від лексико-граматичного характеру вихідних одиниць, моделей словотвору та дискурсу. Словотворення – це процес побудови нових, похідних одиниць, що передбачає появу релевантних метазнаків морфемний склад, структура, спосіб деривації. Квантитативна морфема – найменша значуща одиниця, семантичне наповнення якої співвідносить її з корелюючими однойменними одиницями. За структурою ДК зіставляються з одиницями, які утворюють лексичне ядро слова. Афікси надають слову додаткового значення. Квазіпрефіксація ДК нагадує про витоки самого процесу, його ретротяжіння до словоскладання (англ. between, alone, lonely). Препозитивна позиція префіксальних морфем есплікується їх минулим самостійним буттям у словосполученнях квантитативного (1) та числового (2) наповнення. Пор. англ. (1) always, becloud, megacycle, microfilm, midday, underage; (2) bilateral, centigramme, hectometer, hemisphere, monologue, dialogue, octoped, pentagon, triangle, twilight. Суфікси розмитого квантитативного наповнення мають дистантне відношення до числівників, вони позначають кількість узагальнено (англ. delegacy, tonnage, foliage), зменшувально (англ. birdie, booklet, hillock, duckling), аугментативно (coward, foremost, superbo), сумарно (spoonful, roomful, mouthful),  ітеративно (manifold, twinkle).

У денумеративній ад’єктивній парадигмі словотвірними потенціями визначаються морфеми -fold,     -some, -th. у прислівниковій – -се, у субстантивній – -er,       -e(s). Валентнісні характеристики є прозорими у дериватах типу англ. thirtysome, twice, threefold, millionaire, millionize. Семантичне навантаження похідних одиниць базується на пересіченні (адитивному та мультиплікативному) смислів компонентів. Пор. англ. fifth «bottle, 1/5 gallon», sweet and twenty «young and beautiful girl», threescore «20 x 3 = 60».

Невід’ємним сектором в англійській мові є числівники, поверхнева та глибинна структура яких відкрита модифікаціям на епідигматичному рівні, дієвості «вічного двигуна» словотвору, вивчення якого є перспективним для лінгвокогнітивного осмислення квантитативних одиниць.

Неогенія – це та ніша пошуку, яку із задоволенням відвідують учені-лінгвісти з метою вибудови наукової картини світу та акумуляції знань про світ та про мову. Фактори мовної системності та упорядкованості віддзеркалюють дієвість самоорганізуючих тенденцій у мовних одиницях, їх діасинхронічного статусу та синергетичних процесів. Науковий пошук передбачає осмислення самоорганізації вторинних конструювань на векторах їх енергетики, інформатики та матерії [1], зокрема процесів лексикалізації та граматикалізації. Сага про силу самоорганізації мовних одиниць обіймає метазнаки еволюція, інволюція, лексикалізація, граматикалізація, формальна та семантична девіації.  На часі зростає інтерес учених до лінгвістично-когнітивного буття мовних одиниць вторинного конструювання, їх синергетичного буття.

Здатність мовних одиниць до саморегуляції та самоорганізації прозоро простежується у феноменах лексикалізації та граматикалізації – свідків постійно діючих процесів еволюції та інволюції. Під еволюцією розуміємо генезис мовних одиниць на векторі лексичних повнозначних конструювань; під інволюцією – зворотний процес утворення граматичних формантів від спільнокореневих вихідних повнозначних слів, трансформацію останніх у службові конструювання з лексичною лакунарністю, неповнозначність типу сполучних слів, прийменників, артиклів тощо. Метазнак лексикалізація об’єктивований наслідками процесу творення повнозначних монокомпонентних та полікомпонентних конструювань. Лексикалізація містить вихідні морфеми, словоформи та словосполучення, що трансформуються у повнозначні слова або фразеологізми. Лексикалізація – це самореалізуюча тенденція творення нових мовних одиниць, словотворчим механізмом яких служить семантична девіація від прямого значення до переносного, включаючи фігуральне. Матеріальна база (вихідна), таким чином, одержує нову інформацію у похідному конструюванні, енергетичним механізмом якої є семантичний зсув (девіація), що генерує (породжує) омонімічну діаду вихідної та похідної одиниць, примножуючи корпус лексикону конкретної мови. Граматикалізація ілюструє зворотний процес – від повнозначного лексичного буття до спустошеного, до появи граматичного форманту. Релевантними є приклади з будь-якої макросистеми на рівнях внутрішньо-частиномовної деривації та поза її межами. В англійській мові конкретним прикладом є епідигматичні тенденції слів англ. twenty, fourteen. У зазначених лексемах суфіксальні морфеми -ty, -teen утворилися від повнозначного слова ten; а згодом, як наслідок лексикалізації, з’явилися новоутворення типу англ. in her teens, a teeny girl. Процес лексикалізації охоплює також вторинні фразеологічні утворення. Пор. англ. white house1 ? White House, yellow house1? yellow house2, a blue stocking1? a blue stocking2 [3].

Діахронічна пам’ять англійської мови зберігає витоки конструкції англ. to be going to. Пор. омонімічну діаду англ. I’m going to write (to read) it :: I’m going to the Institute. Комплементарні експлікатори матеріалізують відмітні риси інтродуктивних блоків цих речень. Процес граматикалізації у цьому разі імплікує делексикалізацію задіяних конструювань, їх трансформацію у напівповнозначні конструювання. Подібна «доля» спіткала також і поліфункціональні слова англ. to do, to have, to come та інші. Пор. англ. I read – so do I / so he does. А лексема  did (від do) генерувала суфікс -ed (skated = skate + did). Те саме ми спостерігаємо у створенні дієслівних форм англійських негативних та питальних речень. Модальні дієслова англійської мови також свідчать про делексикалізацію  та граматикалізацію. Прямий (еволюція) та зворотний (інволюція) процеси не закінчуються на цій сукцесивності як такі, що позначені циклічністю. Подібна транспозиція охоплює також оказіональні конверсиви типу англ. how many ifs go to a bushel. Явища наскрізної лакунізації у процесах частиномовної трансформації є вельми вагомими для аналітичного ладу англійської мови, а тому потребують виокремлення та деталізації у науковій картині семіотичної системи.

Граматикалізація передбачає втрату лексичної самостійності задіяних одиниць та, з іншого боку, збагачення граматичних формантів, модифікації функцій та формальних покажчиків у межах конкретної мови. Пор. англ. handsome, hopeless, hopeful, у яких суфіксальні морфеми з’явились унаслідок граматикалізації вихідних однойменних лексичних (повнозначних) одиниць. Від лексеми little, зокрема її форми less (little – less, least), з’явився суфікс -less , який маркує відсутність кореня семи (friendless, homeless, nameless). Антонімічний суфікс -ful зберігає семантику вихідної лексеми. Пор. англ. beautiful, hopeful, pocketful.

Відчислівникові деривати англійської мови відкриті процесам еволюції та інволюції.

Список використаної літератури

Єнікєєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови : монографія. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2006. –303 с.

Есперсен О. Философия грамматики / Отто Есперсен; пер. с англ. В. В. Пассекс, С. П. Сафроновой. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1958. – 404 с.

Засоби квантифікації: лінгвокогнітивні аспекти : монографія / Швачко С. О., Баранова С. В., Кобякова І. К. та ін.; за ред. С. О. Швачко. – Суми : Вид-во СумДУ, 2007. – 203 с.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство : підручник / М. П. Кочерган. – Київ : Академія, 2006. – 464 с.

Мажюлис В. П. Индоевропейская децимальная система числительных / В. П. Межюлис // Вопросы языкознания. – 1956. – № 4. – С. 53–59.

Таранець В. Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови) / В. Г. Таранець. – Одеса : Астропринт, 1999. – 116 с.

Тулдава Ю. А. Об измерении связи качественных признаков в лингвистике (1): сопряженность альтернативных признаков / Ю. А. Тулдава // Квантитативная лингвистика и автоматический анализ текстов : уч. зап. Тартусск. ун-та. – 1988. – Вып. 827. – С. 146–162.

Diana Pearson. Sarah Whitman. Published by Transword Publishers Ltd., Century House. – London, 1982. – 339 p.



загрузка...