Етимологічні паралелі латинського за походженням слова lacuna, lacunae корелюють за значенням із семами “space”, “cavity”, “hole”, “lake dwelling”, “missing portion”, “something which is otherwise continuous”, “missing”, “lost”, “absent”. На часі актуалізованими є семи “missing”, “lost”, “absent”. У лексикографічних джерелах діючими є алоніми “blank” та “empty”. Скупа синонімізація слова lacuna об’єктивується його нечастим уживанням та дослідницькою лакуною денотата. Звернення до лексикографічного буття “blank” та “empty” матеріалізує параметри кожного із тріади blank, empty, lacunar [1]. Семантичне навантаження empty вимальовується у його корпусному бутті, контекстуальних украпленнях, у малому синтаксисі. Пор. англ. empty box, empty (uninhibited) house, empty (blank) place, empty stomach (hungry), empty (idle) talk, empty (vain) efforts, empty (lame) excuse, empty hopes (castles in the air), empty (mere) words, empty threats (mill the wind), empty headed, empty handed, empty of the patrol, empty (stupid) mind. Лексема empty, таким чином, позначає порожнє місце, позначуване у моделі Adjective + Noun. Метафоричне наповнення останньої характеризується наявністю фігурального середовища типу укр. порожня голова, пустопорожні слова, пусті погрози тощо. Ідентична модель актуалізується і при позначенні прямого фізичного смислу, пустоти денотата типу укр. порожня бочка, порожня вулиця, порожнє місце. Лексема blank в ідентичній моделі семантизує порожнечу (але поверхневу) при номінації папера, документа, погляду, місця. Пор. англ. blank paper / document / look / silence / window / wall / lottery, ticket / dash – фізичних та фігуральних образів. Сема відсутності / absence матеріалізується словами укр. порожній, англ. empty, blank. Еmpty імплікує відсутність, пустоту в контейнері позначуваного (англ. empty glass, empty handed, empty street, etc.). Лексема blank корелює з порожньою поверхнею чогось у прямому (англ. blank paper, blank wall, blank window) та переносному смислах. Пор. англ. blank look, blank despair, blank verse.
Слова lacuna, lacunar, lacunal також семантизують відсутність чогось, що втрачене або знаходиться у пошуку (lost or missing). Зазначеним одиницям притаманні кореляції з empty, blank, absent, not present, absence. Пор. англ. absence of mind, absence of attention, missing portion, badly needed. Згадувані слова не є такими частотно, уживаними, канонізованими, як англ. empty, blank. Сага про lacunar words тільки починається у науковому обігу, вона (сага) інтендує бути міждисциплінарною, ілюстрованою релевантним корпусом емпірики різних сфер спекулятивного життя [6].
Слова не лише називають, а й розповідають, заворожують, сугестують перспективні вектори наукових розвідок. Одиниці мови (слова та словосполучення) змінюють поверхневу та глибинну структури. Вони, як і люди, гублять, забувають епізоди зі своєї біографії і, як наслідок, з’являються семантичні лакуни, пропуски в діахронічній пам’яті. Дослідження атракторів лакун відбувається у творчих майстернях етимологів, які досліджують «единого слова ради тысячи тонн словесной руды» (В. Маяковський). У цьому процесі залишається чимало білих плям на просторах вербокреації. Десемантизація мовних одиниць свідчить про словесне сяйво, феномен забутих лексико-семантичних варіантів. Забутими одиницями [6] є морфеми та слова у сферах девіації, архаїзмів, запозичень, автохтонної лексики. Сяйво забутих слів у етимологічних етюдах допомагає зрозуміти концептуальне та категоріальне буття досліджуваних явищ (у нашому випадку – категорії лакунарності). Антропоморфність лінгвістичних об’єктів простежується у процесах еволюції, інволюції, адаптивності, у зсувах, про що свідчать самоорганізація та самоперебудова мовних одиниць, їх перебудова. Наприклад, лексема dear в англомовному дискурсі представлена різночастиномовно. Пор. англ. my dear students; my dears; don’t dear me; it costs dear; oh, dear!
Атрактор лакунарності простежується у появі омонімічних груп, у збагаченні англомовного корпусу. В діахронічній пам’яті слова read виокремлюється сема здогадуватись, яка актуалізується у висловленні I read your mind. Вихідна сема зазначеного слова трансформується у сему читати. Ретроспективне семантичне буття збереглося та канонізувалося в одиницях reader1 (читач), reader2 (читанка). Лакунарний відступ є вельми поживним джерелом омонімії типу англ. story :: storey, flower :: flour, defense :: fence, in :: inn.
Синхронно-діахронічна біографія слів проявляється в інволюції, у появі афіксів, процесах лексикалізації, термінологізації, детермінологізації, у полісемії, в архаїзації та неогенії. Поява порожніх місць у діахронічній пам’яті мовних знаків, семантичних лакун потребує експлікації в дотичних коментарях, посиланнях або розвідках. Процес делакунізації відбувається в різних студіях, у доменах та екстеріоризується в наївних та наукових картинах світу. До процесу делакунізації, екстеріоризації концептів залучаються образи, дефініції, мовні вирази та розповіді носіїв мови, що збагачує наукове, концептуальне бачення референта [4].
Дотичним до лакун є феномен табу, статус якого полягає в забороні окремих слів, в омовленні певних ситуацій, у появі прохибітивів інвективної лексики. Роздуми про пам’ять минулого – це не лише навіювання чинника ретроспекції, а й прояв когнітивного процесу осмислення лакунарних проблем мови та мовлення, порожніх понять, спустошених слів на міжмовних та внутрішньомовних векторах. Про порожні поняття свідчить їх матеріалізація в мовних одиницях типу англ. nothing, nobody, nowhere; укр. ніщо, ніхто, ніде, нікуди. Лакунарність є діючою як на поверхневій, так і на глибинній структурі номінативних та комунікативних одиниць. Феномен лакунарності, пропуску певної когнітивної ланки простежується у процесах деетимологізації, втрати ретроспективних лексико-семантичних варіантів. Так, у російській мові слова позор, позорище втратили своє первісне значення «зрелище», збереглося при цьому відлуння минулості в рос. зор, зоркий, зритель, зреть. Деетимологізувалися також слова рос. порох «пыль», зодчий «горшечник», укр. доктор «вчений», «лікар». За народною етимологією лексема Норвегія мотивується семою «наверху», «Італія» від Удалія «далеко від Росії». Суфікси – в минулому слова, що втратили свою автономність і перетворилися в будівельний матеріал словотвору. Але, як і слова, вони зникають і з’являються. Так, в англійській мові -ed походить від дієслова did, -ful від full, -lеss від less. Мертвий суфікс -th (breath, death, wealth) утратив свою родину та продуктивність. Пор. також англ. gift < give, seed < sow. Семантична девіація слів проявляється не лише в лакунах, а й у відновленні застарілих значень. Наприклад, англ. nice – «дурненька», to tell – «розрізняти, рахувати», to write – «різати», score – «робити зарубки», school – «місце для відпочинку»; рос. прелесть – «обман, хитрость»; серб. зной – «піт», любити – «цілувати»; болг. горе – «ліс», дума – «слово».
Семантичні лакуни можуть мати діалектальні розбіжності. Так, рос. Можно ли пахать шум бредовой метлой? у псковській говірці семантизувало шум – «мусор», пахать – «прибирати». Стилістичні прийоми також тяжіють до лакунарності, втрати первісних значень. Пор. укр. фіолетове чорнило, зелена червона смородина, старий Новий рік, немолода молодиця, червона синька; рос. молодой человек (у звертаннях), старик (друг), шеф (водій). У російських лексемах солнце, кольцо забулася сема зменшуваності. Таким чином, кожне слово a priori має свою історію, біографію та сфери білих плям. Однак шлях до знання починається з незнання (missing places, lacunae) [2].
Лакунарність властива і комунікативним одиницям – реченням, висловлюванням, текстам. У реченнях цей феномен проявляється в наявності еліптичного конструювання. Графічні знаки (ГЗ) є маркерами імпліцитного матеріалу, наприклад – силенціального ефекту. Ситуативна імпліцитність як лакунарне явище потребує допомоги вербальних знаків, прочитання невербалізованого. Невербальні знаки, за В. І. Карасиком, називаються конвербальними, як такі, що потребують вокалізації, ословлення [3]. Лакунологія – розділ доксографів, що омовлюється інтегративно вербальними та невербальними засобами – кінесикою, окулістикою (айсивікою), соматикою, гапликою, ольфексією, проксемікою, візажистикою. Прагматичні аспекти лакунарності є вельми очікуваними в доксографічних граматиках живої мови, у розділах конотації та прагматики.
Лакунарність є адгерентною, дотичною до заперечення. Пор. англ. nothing “not everything”, nothingness “being nothing”, nobody “not anybody”, none “no one”, nowhere “to no place”, nowise “in no way”. Негативність позначається гетерогенно, на різних мовних рівнях, домінантною морфемою при цьому є англ. no, укр. ні. Пор. укр.
Метазнак «лакуна» (лат. lacuna «пропуск», «прогалина», «порожне місце») має міждисциплінарний характер. Як об’єкт вивчення лакуна розглядається у парадигмі адгерентних понять. У перекладацькій практиці нагальною є проблема елімінації лакун – їх осмислення, семантизація та омовлення. Дослідження неіснуючих слів та їх денотатів (порожніх клітин) є надзвичайно перспективним з огляду на їх теоретичну значущість у парадигмі спілкування, у когнітивних пошуках, у дидактичних тлумаченнях міжмовної та міжкультурної комунікації [3; 4].
Адгерентним є перерване мовлення – мовчання, що зумовлене емоційними чинниками (інколи – неінтендованими), дієвістю зовнішніх екстралінгвальних факторів. Погоджуємося з проф. Загнітко А. П., що: «Імплікація як категорія мовленнєвої комунікації надзвичайно ємна і її обсяги можуть бути вичерпно пізнаними за умови зіставлення з експлікованістю та елімінацією, що загалом постають корелятивними / некорелятивними у внутрішньотекстовій структурі» [1, c. 65].
Імплікатура приховує деталі діахронної пам’яті, навіває канонізовані зміни у мові, когнітивні витоки структур, наприклад: ввічливі фрази англ. how do you do, good-bуе, good luck, укр. на добраніч, з Богом, до побачення; акумулятивні застереження типу англ. аfter dinner sleep a while…, don’t trouble trouble…, etc.; укр. застав дурного Богу молитися…, після дощику….
Лакунам як одиницям із прихованим смислом, «висловлюванням у квадраті», інформатемам поміж рядків притаманні комплексні підходи до осмислення.
Лакуни існують у мові та мовленні. Аналіз наукової літератури показує, що лакунарність як «категорія відсутності» позначена низкою метазнаків, серед яких виокремлюються культуреми, еліпсис, риторичне питання, згортання фрази, гендерна спустошеність, імпліцитність, ксеноніми, лакуна пам’яті, лакуна слова, етнографічна лакуна, невербаліка, умовчання, графічна інконгруентність.
Зникають слова і мови – не безслідно. Вони залишають після себе зоряне сяйво та листопад міфологем. При цьому деякі етюди минулості стають лакунами, делакунізація яких приносить насолоду результатами пошуків, осмислення віх історії та глибше розуміння проблем сьогодення та прийдешнього.
Лакуни – це не пустоти, а свідки золотого дощу ретроспекції. Міжмовні та внутрішньомовні лакуни розпізнаються на базі аутентичних лексикографічних джерел, із досвіду досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, а також – осмислення емпіричного матеріалу. Моделювання парадигм лакунарності, її гетерогенної поліаспектності є вельми валоративним для оновлення діахронічної пам’яті.
Слова, як і люди, приходять та йдуть (англ. people come and go). Традиції та звичаї підвладні еволюційним процесам у культуремах, що спрацьовують у різних соціумах. За універсальної наявності культурем їх різноманітність є дієвою. Лакуни як інгерентні риси комунікації спостерігаються на синхронних і діахронних векторах, у вербальних і невербальних представленнях. Вірування, звичаї, танці, пісні, артефакти, мистецтво передаються із покоління в покоління на параметрах аксіологічного виміру.
Наявність словників «неіснуючих слів» у царині фантастики та ірреальності, зокрема, об’єктивує існування лакун у концептосферах соціумів. Лакуни експлікуються у мовленні за допомогою полілексемних конструювань, компенсуючи відсутність однослівних позначень.
Щедрим джерелом загублених лакун є фразеологізми – усталені словосполучення, смисл яких мультиплікативно мотивується компонентами. Пор. англ. to fish in the air «переливати із пустого в порожнє», to mark with a T «позначати злодія ініціальною буквою», Uncle Sam «дядько Сем», а fair weather friend «ненадійний товариш». Лексична розбіжність омовлюється таким чином: бачі – батько (угорське), блискотека – дискотека зі світловими ефектами, буркур – мінеральне джерело, мінеральна вода, гурка – ковбаса, кров’янка, ліверка (угорське), чумарка – шкварка, клепач – молоток, лаба – нога, мачка – кішка, склеп – крамниця, шатя – одяг, штат – держава.
Про забуті слова йдеться у трактатах етимологів, в аутентичних словниках. Останні, за словами Вольтера, є «всесвітом в алфавіті». Спеціальні глосарії експлікують застарілі слова, словосполучення, їх енігматичність та загадковість. Архаїзми, варваризми, екзотизми, поетизми, діалектизми, професіоналізми та термінологізми коментуються у відповідних джерелах делакунізації феноменів, елімінації лексичних труднощів, що служить збагаченню компетенцій адресатів на мовному та культурному просторах.
У теоріях про витоки та критерії лакунарності, задіяних у науковій парадигмі, є метазнаки – нереалізовані одиниці, незаповнені клітини, ідіоетнічні різновиди, ситуативні лакуни, типи лакун, делакунізація, латентні конструкції, категорія відсутності, невербалізовані пустоти, лексикографічні лакуни, імплікації, гендерна лакунізація, композиційні лакуни, прецедентологія, інтерлакунарність, інтралакунарність, лакунарна картотека, типологія міжмовних лакун, контамінація лакун, міжкультурні лакуни, лексичні лакуни, граматичні лакуни, фонетичні лакуни, делакунізація.
Міжкультурні та міжмовні лакуни – пріоритетний вектор дослідження контактів та взаємодії соціумів. Значну частку національної специфіки будь-якої мови, а також соціального, економічного, культурного, політичного буття її носіїв обіймають лакуни, які принципово відсутні у психології, традиціях, звичаях, концептосферах інших етногруп, а їх делакунізація потребує значних зусиль у вирішенні сьогоденних проблем інтралінгвального та інтерлінгвального спрямування.
Питання лакунарності та суміжних категорій (еліпсису, імплікації, комунікативного мовчання) є вельми перспективними для подальшого осмислення актуальної проблеми.
Список використаної літератури
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 662 с.
Лакуны в языке и речи // Научный журнал. – Благовещенск, 2003. – 257 с.
Карасик В. И. Самоирония в поэтическом тексте // Зб. наук. праць «Знак – свідомість – знання» / голов. ред. В. І. Теркулов. – Горлівка : ГДПІІМ, 2011. – Вип. 1. – С. 31 – 39.
Пименова М. В. Концепт надежда и способы его объективации в русской языковой картине мира // Зб. наук. праць «Знак – свідомість – знання» / голов. ред. В. І. Теркулов. – Горлівка : ГДПІІМ, 2011. – Вип. 1. – С. 14 – 31.
Сомов В. П. Словарь русских забытых слов / В. П. Сомов. – М. : Гуманит : Владос, 1996. – 764 с.
Швачко С. О. Статус лакунарності у мові та мовленні // Зб. наук. праць «Знак – свідомість – знання» / голов. ред. В. І. Теркулов. – Горлівка : ГДПІІМ, 2011. – Вип. 1. – С. 40 – 45.