загрузка...
 
4. КОНЦЕПЦІЯ ЗАТРАТ І ВИГОД У ПРОЕКТНОМУ АНАЛІЗІ. 4.1. Поняття явних і неявних вигод і затрат
Повернутись до змісту

4. КОНЦЕПЦІЯ ЗАТРАТ І ВИГОД У ПРОЕКТНОМУ АНАЛІЗІ. 4.1. Поняття явних і неявних вигод і затрат

Одним з основних завдань проектного аналізу є встановлення цінності проекту, яка визначається як різниця між позитивними (вигодами) та негативними (витратами) результатами.

Досить часто аналітики до витрат відносять те, що знижує можливість досягнення цілей проекту, а до вигод – те, що сприяє їх досягненню. Однак такий спрощений підхід зумовлює появу проблеми визначення цілей для кожного учасника проекту. Для приватних компаній або державних корпорацій основною метою є максимізація прибутку, але разом з тим вони мають й інші важливі цілі. Наприклад, вони можуть бути зацікавлені у диверсифікації своєї діяльності, що дасть змогу знизити власний ризик. Для суспільства в цілому основною метою є підвищення суспільного добробуту, але воно дбає і про розподіл доходу, збільшен­ня кількості робочих місць для зниження рівня безробіття, посилення регіональної інтеграції або забезпечення національної безпеки.

Для більшості країн підвищення доходу є найважливішим завданням будь-якої ініціативи в економічній галузі, а примноження національного доходу – метою національної економічної політики. Отже, у даній системі економічного аналізу все, що знижує національний дохід, вважається витратами, а все, що його підвищує, – вигодами.

У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і витрати.

Явними називають матеріальні вигоди (витрати), обумовлені змен­шенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Як правило, явні витрати і вигоди вико­ристовують для розрахунків фінансового аналізу проекту, оскільки вони базуються на оцінці вигод і затрат з урахуванням ринкових цін.

До неявних вигод (затрат) належать побічні вигоди (витрати), які супроводжують проект. Вони пов'язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (витрати) обов'язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигод і затрат з точки зору економічного аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції.

Методика оцінки неявних вигод і затрат передбачає застосування таких прийомів:

визначення цін товарів і послуг споріднених ринків, на яких дані неявні вигоди і витрати мають кількісний вимір. Наприклад, для оцінки незручностей, що викликані шумом та забрудненням авто­магістралі, можна використовувати ціни на ринку житла;

непряма оцінка, або оцінка цін товарів гіпотетичного ринку, що полягає в опитуванні людей, яких стосується проект, чи були б вони готові заплатити (за отримання вигоди або усунення затрат): або одержати компенсацію (за відмову від вигод або за витрати), якби існував ринок для даних неявних вигод або затрат;

максимальна – мінімальна величина – визначення кількісної величини неявних затрат, яку вигоди повинні перебільшити. Наприклад, можна оцінити витрати на очищення забруднених вод, а потім вирішити, чи перевищуватимуть вигоди цю суму затрат.



загрузка...