загрузка...
 
Продукти дегрануляції тканинних базофілів
Повернутись до змісту

Продукти дегрануляції тканинних базофілів

Тканинні базофіли (синоніми: мастоцити, лаброцити) є джерелом цілого ряду медіаторів запалення, що містяться в  складі гранул   цих клітин. Вивільнення вмісту гранул у тканину - дегрануляція - може здійснюватися активно  механізмом секреції (екзоцитоз), або ж пасивно, як наслідок руйнування клітин (цитотоксичний механізм).

Дегрануляція  тканинних базофілів - процес неспецифічний. Його можуть викликати (1) безпосередня дія флогогенних аґентів (механічна травма, висока температура, хімічні сполуки - лібератори гістаміну, продукти діяльності бактерій тощо), (2) комплекси антиген-антитіло, утворені на поверхні клітин, (3) різні медіатори запалення (лізосомні протеази і неферментні катіонні білки, побічні продукти активації  комплементу - C3a і C5a, деякі цитокіни).

Унаслідок дегрануляції в тканину вивільнюються біологічно активні сполуки, серед яких найбільше значення мають такі:

1 Біогенні аміни - гістамін і в деяких видів тварин (зокрема щурів) - серотонін.

До основних ефектів гістаміну, що мають важливе значення в патогенезі запалення, належать такі:

? розширення артеріол, що веде до розвитку артеріальної гіперемії в осередку запалення;

? підвищення проникності мікросудин (венул), що є однією з причин запального набряку;

? подразнення нервових закінчень, що зумовлює розвиток болю;

? спазм гладких м'язів бронхів, матки, кишок, що пояснює порушення функції цих органів при їхньому запаленні.

2 Гепарин. Другий основний компонент гранул тканинних базофілів є глікозаміногліканом. Його вважають протизапальним медіатором, оскільки він (1) має антикоагулянтну дію, (2) гальмує  адгезію і агрегацію тромбоцитів, (3) зв'язує   біогенні аміни, (4) пригнічує активацію комплементу та калікреїн-кінінової системи.

3 Фактори, що впливають на клітини крові. До них можна віднести поліпептиди: (1) фактор еміграції еозинофілів, (2) фактор еміграції нейтрофілів, а також сполуку фосфоліпідного походження - (3) фактор агрегації тромбоцитів (ФАТ).

Останній відіграє особливо важливу роль у патогенезі запалення. Утворюючись одразу після стимуляції тканинних базофілів, ФАТ зумовлює такі ефекти у вогнищі запалення:

? активує процеси агрегації тромбоцитів та вивільнення їхніх гранул. Як наслідок, з тромбоцитів в осередок запалення виходять серотонін, адреналін, аденінові нуклеотиди (АТФ, АДФ, АМФ), арахідонова кислота та тромбоксани, тромбоцитарний фактор росту та інші;

? навіть у дуже малих концентраціях зумовлює розширення артеріол (артеріальну гіперемію) і збільшення проникності венул. Кількісно ці ефекти ФАТ відповідно в 100 і 10000 разів  сильніші за дію гістаміну;

? значно посилює адгезію лейкоцитів до ендотелію судин (крайове стояння) і стимулює хемотаксис нейтрофілів і макрофагів у вогнищі запалення.

Крім наведених вище  медіаторів запалення, під час дегрануляції тканинних базофілів вивільнюються лейкотрієни (субстанція повільної реакції), гідролітичні ферменти, катіонні білки.



загрузка...