4.4 Призначення, типи засобів запалювання,вимоги до їх конструкції
Засобом запалювання називається елемент бойового заряду, призначений для запалювання порохового заряду при пострілі.
За приведенням у дію засоби запалювання поділяються на: ударні (капсульні втулки і ударні трубки), електричні (електрозапали), електроударні.
Ударні засоби запалювання діють від удару бойка і використовуються у пострілах для гармат гільзового заряджання і для деяких мінометів.
Електричні засоби запалювання діють від імпульсу струму і використовуються в боєприпасах реактивної, танкової, зенітної, берегової і корабельної артилерії.
Електроударні засоби запалювання можуть діяти як від удару бойка, так і від електроструму, але вони значного поширення не отримали з причини високої вартості.
До засобів запалювання ставляться такі основні вимоги: безпека у поводженні і чутливість до початкового імпульсу, який викликає їх дію, забезпечення достатнього і одноманітного теплового імпульсу (форсу вогню), надійна обтюрація порохових газів при пострілі, можливість повторного використання, стійкість при тривалому зберіганні.
Засоби запалювання складаються з корпусу, запалювального вузла, обтюруючого вузла, порохової петарди.
Найбільш поширеними засобами запалювання у наземній артилерії є капсульні втулки КВ-4, КВ-5 і ударні трубки УТ-31.