7.2 Силова передача 2С3М 7.2.1 Призначення, загальна будова головного фрикціону та коробки передач з ПМП

7.2 Силова передача 2С3М 7.2.1 Призначення, загальна будова головного фрикціону та коробки передач з ПМП

Силова передача - це ряд з'єднаних між собою агрегатів, які призначені для передачі потужності від двигуна до ведучих коліс, зміни крутних моментів і чисел обертів ведучих коліс (рис. 7.16).

Головне призначення силової передачі полягає в зміні тягових зусиль і швидкості прямолінійного руху та забезпечення зміни його напрямку руху.

 

Рисунок 7.16 - Кінематична схема силової передачі:

1 – двигун; 2 – головний фрикціон; 3 – коробка передач з механізмами повороту;       4 – з’єднувальні муфти; 5 – бортові передачі; 6 – ведучі колеса

Технічні характеристики силової передачі:

Тип…………...механічна, зі ступеневою зміною передаточних чисел

Головний фрикціон.….....багатодисковий, сухого тертя сталі по сталі

Число ведучих дисків…………………..................................................10

Число ведених дисків………………….................................................11

Вага, кг          ………………………........................................126

Коробка передач....................................механічна, двопотокова, із син-хронізаторами на III-ІV, V-VІ передачах і з планетарними механізмами повороту

Число передач:

- уперед…………………………………………….....................................6

- назад            ……………………………………………............................2

Масло, що використовується……..………..................................МТ-8П

Заправна ємність масла в картері

коробки передач (КП), л..................................................................... 16-19

Вага КП з механізмами повороту ,кг……...........................................1124

Механізми повороту            ..............................планетарні, двоступеневі з постійно замкненими фрикціонами

Гальма            ……………...……паскові, плаваючі, реверсивні

Бортові передачі…………………….........одноступеневі, понижуючі редуктори з косозубими шестернями

Передаточне число  ………………………………...………………4,28

Масло, що використовується.ЦИАТІМ-208 або МТІ6П- 70% і УТ–30%

Кількість мастила в кожній бортовій передачі, л………………………2  

Вага однієї бортової передачі, кг………...............................................401

Силова передача розміщується в силовому відділенні передньої частині корпусу і складається з: головного фрикціону з приводом управління; коробки передач з планетарними механізмами повороту; привода управління поворотом; двох бортових передач.

Головний фрикціон

Головний фрикціон (рис. 2.17.) призначений: для відключення двигуна від коробки передач під час запуску двигуна та перемикання передач; для плавного зрушення машини з місця; для запобігання поломкам деталей двигуна і силової передачі при різкій зміні числа обертів двигуна або при різкій зміні навантаження на ведучих колесах.

Головний фрикціон являє собою багатодискову муфту зчеплення з сухим тертям сталі по сталі, яка передає при вмиканні крутильний момент від двигуна до коробки передач.

Головний фрикціон встановлений на носку колінчастого вала двигуна і складається з: ведучих частин; ведених частин; механізму вимикання.

До ведучих частин належать: ведучий (внутрішній) барабан з диском і з зубчастим вінцем; 10 сталевих дисків тертя із внутрішніми зубцями; натискний диск; диск з вісімнадцятьма шпильками; 18 пру-жин; радіально-упорний підшипник з підшипниковою коробкою.

До ведених частин належать: зовнішній (ведений) барабан з диском і маточиною; 11 дисків тертя із зовнішніми зубцями; з'єдну-вальний фланець; зубчаста муфта.

Механізм вимикання головного фрикціону – кулькового типу.

Повільний рух машини з місця і запобігання поломкам деталей силової передачі в машині шляхом різкого зростання навантажень забезпечується буксуванням ведучих дисків фрикціону стосовно ведених.

Механізм вимикання складається з: нерухомого кільця вими-кання, закріпленого на торці картера двигуна; трьох кульок; штовхачів з пружинами; рухомого повідця.

Коробка передач

Коробка передач (КП) (рис.7.18) призначена для зміни швидко-сті руху за рахунок перемикання передач (зміни передаточного числа силової передачі), для збільшення тягових зусиль на гусеницях (з одночасним зниженням швидкості) без перемикання передачі за рахунок використання механізму повороту, для здійснення поворотів, для здійснення гальмування під час руху, для здійснення руху заднім ходом і для відключення двигуна від ведучих коліс при його пуску.

Рисунок 7.17 - Головний фрикціон:

1 – диск зовнішнього барабана; 2 – барабан зовнішній; 3 – вінець; 4 – пробка; 5 – маслянака; 6 – кронштейн; 7 – шланг; 8 – диск; 9 – кулька; 10 – шайба проставочна; 11 – конус задній; 12 – колінчастий вал двигуна; 13 – пружина;14 – по-відець; 15 – кільце вимикання; 16 – підшипник радіально-упорний; 17 – кришка підшипника; 18 – штовхач; 19 – диск ведучого барабана; 20 – диск тертя із зовнішніми зубцями; 21 – диск  натискний; 22 – диск тертя із внутрішніми зубцями; 23 – барабан ведучий; 24 – кришка розрізна; 25 – кільце гумове; 26 – кришка роликового підшипника; 27 – маточина зовнішнього барабана; 28 – кільце підшипника розпірне; 29 – конус передній; 30 – кільце упорне; 31 – конус розпірний; 32 – гайка; 33 – стопор розпірного конуса; 34 – пробка; 35 – кільце ущільнювальне; 36 – гайка установлювальна; 37 – підшипник роликовий; 38 – пру-жина; 39 – муфта зубчаста; 40 – заглушка; 41 – шпилька; 42 – маслянка;  43 – шланг шприц-преса

Коробка передач - механічна, 6-ступенева, з постійним заче-пленням шестерень, двопотокова, чотириходова.

КП має шість передач для руху вперед і дві передачі для руху назад.

КП з кулісою і механізмом керування поворотом конструктивно об'єднані в один агрегат.

Коробка передач встановлена в передній частині корпусу машини на двох передніх і одному задньому кронштейнах. Усі вузли коробки передач змонтовані в картері.

Коробка передач (рис. 7.19) складається з: картера; вузла ведучої конічної шестерні; вузла веденої  конічної шестерні; проміжного вала; головного вала; механізмів управління поворотом; вузла заднього ходу; механізму перемикання передач; куліси; масляної системи.

Картер КП складається з нижньої і верхньої частин, які без прокладок з'єднуються за допомогою болтів (чотири з яких є рим-болтами для монтажу та демонтажу коробки передач).

Рисунок 7.18 - Коробка передач із кулісою і механізмами керування поворотом:

1 – лівий механізм керування поворотом; 2 – коробка передач; 3 – переливний клапан; 5 – сапун; 6 – правий механізм керування поворотом; 7 – дзвін правого механізму керування поворотом; 8 – нижній правий валик механізму керуванням поворотом; 9 – вузол ведучої конічної шестерні; 10 – важіль III-ІV передач;  11 – важіль I-II передач; 12 – важіль перемикання переднього і заднього ходу; 13 – важіль V-VI передач; 14 – куліса; 15 – нижній лівий валик механізму керування поворотом; 16 –дзвін лівого механізму керування поворотом; а – місце маркування; б – площадка для установки стартера

Вузол ведучої конічної шестерні

Ведуча конічна шестерня виконана разом із валом і знаходиться в постійному зачепленні з веденою конічною шестернею. Вона змонто-вана в гнізді горловини на трьох підшипниках: двох кулькових і одному роликовому. Регулювання положення ведучої шестерні стосовно веденої здійснюється за допомогою регулювальних прокла-док.

Вузол веденої конічної шестерні встановлюється в картері на двох роликових підшипниках, які знаходяться у гніздах. Вал веденої шестерні всередині має порожнину, а зовні – шліци і упорний бурт. На шліцах вала встановлений конус із внутрішніми зубцями для включення IV передачі, ведуча шестерня переднього ходу, регу-лювальне кільце, ведуча шестерня заднього ходу і ведена конічна шестерня. Вузол веденої конічної шестерні вільно насаджується на головний вал КП.

Проміжний вал встановлюється в картер КП на шести опорах. Проміжний вал є порожнистим і має по всій довжині нарізані шліци, і тільки на кінцях прошліфовані гладенькі пояски для підшипників кінцевих опор.

Головний вал встановлюється в картер КП на трьох опорах. Ліва опора являє собою блок двох шарикопідшипників: радіального і радіально-упорного, середня опора– сферичний роликовий підши-пник, права опора – кульковий радіальний підшипник.

Внутрішня порожнина вала призначена для подачі масла до механізмів поворотів і голчастих підшипників головного вала.

Вузол заднього ходу призначений для зміни напрямку обертання проміжного вала. Зміна напрямку обертання здійснюється за допомогою проміжної шестерні заднього ходу, яка знаходиться в постійному зачепленні з ведучою шестернею вузла веденої конічної шестерні і з веденою шестернею заднього ходу проміжного вала.

Синхронізатори призначені для полегшення перемикання ІІІ і IV, V і VI передач шляхом вирівнювання кутових швидкостей ведучих і ведених частин. У КП встановлені синхронізатори інерційного типу.

Рисунок 7.19 - Коробка передач (розріз):

1 – вузол механізму повороту лівий; 2 – синхронізатор V-VI передач; 3 – вузол проміжного вала; 4 – муфта постійного зачеплення та заднього ходу; 5 – вузол проміжної шестерні; 6 – вузол механізму повороту правий; 7 – картер; 8 – вузол ведучої конічної шестерні; 9 – вузол веденої конічної шестерні; 10 – синхронізатор III-ІV передач; 11 – вузол головного вала; 12 – муфта включення І передачі

Синхронізатор III - IV передач встановлений на головному валу, V-VI передач - на проміжному валу.

Куліса служить для перемикання передач і включення переднього і заднього ходу водієм-механіком з відділення управління.

Куліса за допомогою тяг з’єднується з відповідними важелями валиків перемикання передач.

Куліса встановлена на верхньому картері КП так, що важіль перемикання передач і важіль реверса знаходяться напроти сидіння водія-механіка (рис. 7.20).

Куліса складається з: важеля реверса, важеля перемикання передач, важеля вибору передач, важеля вмикання передач, вісі важелів, важеля, двох зрівноважувальних пружин, валика, чотирьох тяг повідків, двоплечого важеля, важеля вмикання переднього та заднього ходу, блокувального механізму, замка куліси, корпусу куліси і захисного алюмінієвого кожуха.

Змащування коробки передач здійснюється комбінованим способом - під тиском і розбризкуванням.

До системи змащування КП входять : масляний насос (одно-секційний шестеренчастий); редукційний клапан (тиск – 2–5 кг/см2); зливний клапан із фільтром; система трубопроводів.

Перемикання передач здійснюється за допомогою переміщення чотирьох муфт. Для полегшення перемикання передач на III-ІV і V-VІ передачах встановлені синхронізатори інерційного типу.

Рисунок 7.20 - Куліса і механізм перемикання передач:

1 – важіль реверса; 2 – важіль куліси; 3, 4, 6, 37, 38 – важелі; 5 – вісь важеля; 7 – зрі-вноважувальна пружина; 8 – валик; 9 – кришка; 10 – втулка; 11 – регулюючі прокладки; 12 – розпірна труба; 13 – валик перемикання V-VI передач; 14 – вилка    V-VI передач; 15 – валик (труба) перемикання I-II передач; 16 – додатковий валик;   17 – вилка I-II передач; 18 – тяга; 19 – валик перемикання переднього та заднього ходів; 20  –  вилка переднього та заднього ходів; 21 – валик перемикання III-IV передач; 22 – вилка III-IV передач; 23 – сухар; 24 – важіль перемикання III-IV передач; 25 – важіль перемикання І –ІІ передач; 26 – серга; 27 – важіль перемикання переднього та заднього ходів; 28 – важіль перемикання V-VI передач; 29 – тяга куліси; 30 – повідецьV-VI передач; 31 – повідець ІІІ –ІV передач; 32 – повідець І–ІІ передач; 33 – повідець переднього та заднього ходів; 34 – защіпка; 35 – пружинний фіксатор; 36– замок куліси

 

Зміна передаточних чисел КП (перемикання передач) дозволяє в широких межах змінювати тягові зусилля на гусеницях і швидкість руху машини. Це забезпечує рух на різних ґрунтах, а також подолання інерції машини під час зрушення з місця та розгоні.

Планетарні механізми поворотів

Планетарні механізми поворотів призначені для передачі крутного моменту від головного вала КП до валів бортових передач, для плавного повороту машини на ходу, для повороту на місці без включення передач, для збільшення крутного моменту на ведучих колесах без переходу на нижчу передачу, для повороту на місці з включеною передачею, для гальмування і зупинки машини, а також утримання її на підйомах і спусках.

Механізми поворотів виконані у нерозривному кінематичному зв'язку з коробкою передач. Тип – стрічкові, плаваючі, реверсивні.

До складу механізмів повороту(МП) (рис. 7.21) входять:

планетарний ряд; фрикціон з барабаном поворотного гальма; вал МП з барабаном зупиночного гальма.

Планетарний ряд складається з: сонячної шестерні; водила;

 чотирьох сателітів; епіциклічної шестерні.

Рисунок 7.21 - Механізм повороту (загальний вигляд):

1 – планетарний ряд; 2 – барабан поворотного гальма; 3 – барабан зупиночного гальма

Бортові передачі

Бортові передачі (рис. 7.22) призначені для постійного збільшення крутного моменту, що підводиться до ведучих коліс.

Рисунок 7.22 - Бортова передача:

1 – ущільнення; 2 – маточина; 3,20 – кришка; 4 – зірочка зовнішня; 5,7,9 – пробка;    6 – зірочка внутрішня; 8 – ведена шестерня ліва; 10 – вал ведений; 11 – шестерня привода спідометра; 12,19,21,23 – підшипник; 13 – кришка ліва; 14 – вал ведучий лівий; І5 – гайка встановлювальна; 16 – кільце; 17 – кришка картера; 18 – картер;   22 – маточина ведучого колеса; 24 – штифт

Бортові передачі розміщені по бортах носової частини корпусу машини і кріпляться до корпусу болтами.

Основними частинами бортової передачі є: литий стальний корпус, який складається з картера і кришки; ведучий вал; ведений вал; ведена шестерня.

Рівень мастила в картері бортової передачі заміряється щупом, який вставляється у заправний отвір.