ДАЛЕКОЗОРІСТЬ – один із видів аномалії рефракції ока, при якому фокус паралельних променів після їх заломлення в оці поза сітківкою.
ДАЛЬТОНІЗМ – порушення кольорового зору, зумовлене нездатністю розрізняти червоний та зелений кольори.
ДЕБІТ ВОДИ (ГАЗУ) – кількість води або газу, яка надходить із джерела за одиницю часу за одиницю часу.
Д. хлористоводневої (соляної) – кількість хлористоводневої кислоти, яка виділяється залозами шлунка за одиницю часу;
д. пепсину – кількість пепсину, яка виділяється залозами шлунка за одиницю часу.
ДЕТЕРМІНІЗМ – філософське вчення про загальний об’єктивний універсальний зв’язок та причинну зумовленість процесів і явищ природи; становить основу наукового світогляду у фізіології.
ДЕФЕКАЦІЯ – складнорефлекторний акт виведення із травного каналу калових мас через задній прохід.
ДЕЦЕРЕБРАЦІЯ – перерізка стовбура мозку.
ДИЗАРТРІЯ – розлад артикуляції мови через парез, спазм, гіперкінез або атаксію мовних м'язів.
ДИЗУРІЯ – розлад сечовипускання, який може проявлятися в його затриманні або почастішанні.
ДИКРОТА – зубець кривої артеріального пульсу, що виникає на катакроті, зумовлений хвилею крові, відбитої від закритих півмісяцевих клапанів аорти.
ДИЛАТАЦІЯ – стійке дифузне розширення простору будь-якого порожнинного ограна.
ДИНАМОМЕТРІЯ – вимірювання сили, яку розвиває будь-яка група м’язів при скороченні.
ДИПЛОПІЯ – порушення зору, при якому розглядуваний об'єкт здається подвоєним.
ДИСИМІЛЯЦІЯ – процес розпаду складних органічних сполук, що входять до складу органів та тканин живого організму, на прості сполуки.
ДИСМЕТРІЯ – надмірність чи недостатність амплітуди цілеспрямованих рухів.
ДИСПНОЕ – порушення частоти ритму дихання, посилення роботи дихальних м'язів при фізичних навантаженнях.
ДИСТОНІЯ – патологічна зміна м'язового тонусу.
ДИСФУНКЦІЯ – порушення функції системи, організму або тканин організму, що проявляються в неадекватності реакції на дію подразника.
ДИФУЗІЯ – один з видів пасивного транспорту речовин через клітинну мембрану, відбувається за рахунок теплового руху частинок.
ДИХАННЯ – сукупність процесів , які забезпечують надходження кисню в організм із навколишнього середовища, використання його клітинами і видалення з організму вуглекислого газу.
Д. внутрішнє – процес засвоєння кисню тканинами організму за участю спеціалізованих дихальних ферментів;
д. зовнішнє – процес вентиляції легенів, який забезпечує газообмін між організмом та навколишнім середовищем.
ДИХРОМАЗІЯ – природжене порушення кольорового зору, коли відсутня функція одного з трьох кольорочутливих апаратів.
ДІАДОХОКІНЕЗ – здатність швидко, симетрично і рівномірно здійснювати протилежні рухи кінцівок.
ДІАЛІЗ – метод виділення низькомолекулярної речовини з розчинів колоїдних та високомолекулярних речовин, базується на властивостях деяких мембран пропускати лише речовини з малою молекулярною масою.
ДІАПЕДЕЗ – вихід клітин крові через непошкоджені стінки капілярів та дрібних вен.