Конгломерат – організаційна форма інтеграції компаній, що об'єднує під єдиним фінансовим контролем цілу мережу різнорідних підприємств, що виникає в результаті злиття різних фірм поза залежністю від їх горизонтальної й вертикальної інтеграції, без будь-якої виробничої спільності.
До особливостей конгломератів можна віднести:
– інтеграція в рамках даної організаційної форми підприємств різних галузей без наявності виробничої спільності;
– поєднувані компанії, як правило, зберігають юридичну й виробничо-господарську самостійність, але опиняються повністю фінансово залежними від головної компанії;
– значна децентралізація управління;
– основні важелі управління конгломератами: фінансово-економічні методи, непряме регулювання діяльності підрозділів з боку головної холдингової компанії конгломерату;
– у структурі конгломерату формується фінансове ядро, куди, крім холдингу, входять фінансові та інвестиційні компанії.
У наш час відмічається падіння прибутковості конгломератів. Основні проблеми, що виникають при функціонуванні конгломератів:
– надлишкова диверсифікованість;
– субоптимізація, тобто прагнення зміцнювати внутрішньогрупові коопераційні зв'язки, незважаючи на слабку технологічну спільність між компаніями, що входять до конгломерату;
– мотивація управлінського персоналу компаній, що входять до конгломерату, у порядку їхнього поглинання;
– значні кошти, необхідні для придбання компанії – мішені поглинання.
Життєдіяльність конгломерату багато в чому залежить від рівня кваліфікації вищого управлінського персоналу.