Пневмопривод – це сукупність пристроїв, призначених для приведення в дію машин і механізмів за допомогою стисненого газу. Як правило, в пневмоприводах робочим середовищем є стиснене повітря.
Пневмопривод використовується у верстатах, гальмівних системах, поліграфічних машинах, пневмороботах, пневматичному інструменті тощо. Порівняно з гідроприводом пневмопривод має як переваги, так і недоліки.
Переваги пневмопривода такі:
а) незначні втрати тиску в пневмолініях;
б) можливість використання в пожежонебезпечних приміщеннях;
в) екологічність.
Недоліками пневмопривода є значний шум, необхідність встановлення змащувальних систем і менша потужність порівняно з гідроприводом.
Функціональна схема пневмопривода (рис. 4.9) аналогічна схемі гідропривода, лише замість енергії рідини використовується пневмоенергія, а замість гідродвигуна і насоса використовуються пневмодвигун і компресор.
Стиснене повітря від компресора 1 підводиться на вхід пневморозподільника 6. Потік повітря перед цим проходить через фільтр-вологовіддільник 2, очищається від механічних частин (пилу, продуктів зношування, корозії) і водяної пари. Далі за допомогою редукційного клапана 3 регулюється і підтримується на встановленому рівні тиск повітря, який контролюється манометром 4.
Маслорозпилювач 5 насичує повітря дрібними краплинами масла і забезпечує змащення рухомих елементів пневмопривода. Двопозиційний пневморозподільник 6 у кожній з позицій встановлює напрям руху поршня 7. Відпрацьоване повітря виходить в атмосферу 8.