Онкологічні хвороби були відомі ще за часів Гіппократа. Зрозуміло, що пояснення причин новоутворень та їх лікування було на рівні тогочасних знань. Завдяки досягненням археології та сучасним допоміжним її методам (спектрометричні, радіологічні) ми знаходимо відомості про злоякісні захворювання давністю майже 1 млн років тому. Йшли роки, минали століття. Людство поступово усе більше розуміло сутність біологічних явищ і у тому ряді злоякісних клітин та пухлин. Сьогодні багато у чому зрозумілі причини переходу нормальних клітин у злоякісні. Вчені зуміли розшифрувати патогенез злоякісного перетворення і росту. Патоморфологи і клініцисти навчилися навіть діагностувати деякі пухлини, які не виходять за межі епітелію органів ? саnсег іnsitu. Встановити наявність пухлини у значному відсотку випадків лікарі можуть більш-менш задовільно. Але трапляються такі хворі, у яких діагностуються лише метастази у лімфовузлах, серозних порожнинах чи органах, а первинну пухлину так і не вдається виявити. Нерідко з гіркотою на душі лікар чи частіше консиліум лікарів, «розписуючись у безсиллі», ставлять діагноз «поширеного раку без установленої первинної локалізації». І такі випадки не поодинокі.
Головним методом лікування раку практично усіх органів залишається хірургічний, але він застосовується, як правило, при виявленні процесу на ранніх стадіях, коли пухлина має обмежений розмір і не виходить за зовнішню оболонку того чи іншого органа, за відсутності уражених лімфовузлів поза межами регіонарних. Проте такі процеси виявляються лише у 25?30 % випадків.
З іншого боку, кількість хворих на різноманітні новоутворення невпинно збільшується. Злоякісні пухлини щорічно забирають життя величезної кількості населення планети. З ними стикаються фахівці усіх спеціальностей: від педіатрів до геронтологів. З огляду на це кількість хворих на задавнені процеси суттєво збільшується теж.
Та і як вона може не збільшуватися? Адже зовнішнє середовище з кожним роком стає усе більш понівеченим. А вплив довкілля, за даними онкоепідеміологів, має провідне значення у патогенезі канцерогенезу.
Якби ж усе на цьому і закінчувалося! Так ні! Людині XXI сторіччя переліченого замало! Вона сама повинна докласти руки до «самовбивства». Сюди ми відносимо різноманітні шкідливі звички, серед яких провідне значення мають порушення харчування, алкоголь та паління тютюну. Усе це розбалансовує внутрішнє середовище організму людини, порушує обмін речовин, гальмує до невпізнання імунну систему.
Отже, санітарній профілактиці новоутворень закладам охорони здоров'я належить відвести провідну роль. Її завданням є зміна підходу співвітчизників до свого здоров'я, виховання почуття його цінності, сумлінного збереження та утримання від «розтринькування». Особливо це стосується жіночої статі. Жінка – Берегиня. Якщо не вона, то хто ж ? На нашу думку, перераховане ? одна з провідних функцій сімейного лікаря. Та скільки подібних до цієї буде покладено на таких лікарів! Готувати ж їх лише починають на медичних факультетах та у медичних вузах. Ось чому ми вирішили підготувати і видати цей навчальний посібник.
Діагностику ранніх форм новоутворень проводять не лише фахівці – онкологи, а, головним чином, спеціалісти первинної ланки загальної мережі охорони здоров'я та вузькі фахівці. Без знання загальної онкології, принципів онкодіагностики, доклінічних та перших клінічних проявів новоутворень вирішити проблему онкозахворювань та онкохворобливості неможливо.
Керуючись цим, ми намагалися зробити доробок доступним читачеві, який ще не має достатньої базової підготовки. Ми хотіли, щоб він був легким для опанування і таким, що відповідає сучасному рівню знань з онкології. Отримавши базові знання, студенти зможуть легше засвоїти окремі онкологічні хвороби, значна частина яких подана у цьому посібнику, а у подальшому – на відповідних кафедрах та на курсі онкології.