Онкологія ? це наука про пухлини, а саме: причини переродження нормальних клітин у злоякісні, подальший їх ріст і розвиток та вплив на організм людини, перші і подальші прояви, ранню і спеціальну діагностику, лікування і профілактику, організацію онкологічної допомоги загальною та спеціалізованою мережею охорони здоров'я, зв'язок цієї науки з іншими галузями медицини. Онкологія походить від стародавнього грецького oncoma-пухлина. Відомі й інші назви новоутворень: blastoma або neoplasma, які мають грецьке походження, tumor – латинське походження.
Що ж являє собою пухлина як хвороба? Найбільш влучне визначення цього поняття дав Н. Н. Блохін: «... Пухлинні захворювання являють собою патологію, широко розповсюджену в природі, вона характеризується нестримним і відносно автономним ростом і розмноженням клітин у осередку захворювання». Злоякісні клітини передають свої властивості та здатність до невпинного росту усім наступним поколінням клітин органа, у якому вони утворилися. Найбільш характерною для всіх без винятку пухлин є тенденція до автономного, незалежного росту. З огляду на вираженість цієї тенденції усі пухлини поділяють на доброякісні та злоякісні. Ріст доброякісних пухлин в усіх випадках обмежений.
Внаслідок онто- та філогенезу в усіх багатоклітинних організмах спадково установились умови, за яких підтримується певна кількість клітин. З огляду на це деяка кількість клітин постійно гине, що має назву фізіологічного апоптозу.
Подібні зміни є основним фоном еволюції. Змінити їх не під силу. Та внаслідок впливу зовнішнього середовища чи внутрішніх причин, які здатні порушити обмін речовин в організмі, у деяких клітинах при цьому можливе порушення співвідношення між анаеробним і аеробним гліколізом, останнє зсувається на користь анаеробного. Це призводить до порушення морфології клітин із збільшенням ядра і ядерець. Основою останнього є збільшення кількості ДНК і РНК. Такі клітини втрачають властивості жити ізольовано і набувають схильності до росту і метастазування. Усього подібних рис у таких клітинах утворюється понад 100, а такі клітини ми називаємо раковими.
Сьогодні завданням біологів усіх рівнів має бути сприяння тому, щоб звести до мінімуму вплив факторів, які впливають на трансформацію нормальної клітини у ракову. За нашими уявленнями, для ракових клітин характерно таке:
походять із нормальних клітин;
серед них більше таких, що діляться, ніж серед нормальних;
такі клітини не здійснюють позитивних до організму функцій;
ракові клітини живуть довше і необмежено ростуть, що дає право говорити про їх «безсмертя»;
вони не утворюють звичних тканинних структур;
ніколи не залишаються на «власній території», а проростають у сусідню;
мають тенденцію поширюватися у віддалені ділянки організму.
У природному стані організму внаслідок порушення співвідношення канцерогенних факторів та реактивних і саногенних формується «пухлинний зародок» ? ядро, яке складається з кількох сотень клітин. Тривалий час, від п’яти до семи років, він залишається на «своєму» місці, не проростаючи у сусідні тканини і судини, через що отримав назву «рак на місці» – cancer in situ, оскільки базальна мембрана таких клітин залишається поза процесом, а судини (кровоносні та лімфатичні) – інтактними, процес має назву «інтраепітеліального», або «преінвазивного». Зрозуміло, метастазів такий «пухлинний зародок» ? рак дати не може.
Біологами встановлено, що кожна клітина організму спадково у своєму геномі містить протоонкоген, який спрямований на ракоутворення, і антионкоген. Залежно від впливу на них «зовнішніх» факторів гальмівного чи стимулювального типів може розвинутися злоякісна пухлина або – ні. До природжених злоякісних процесів відносять двобічну нейробластому, злоякісну нейробластому та ретинобластому.
Перелічені ознаки ракових клітин є найбільш інтегрувальними для усіх злоякісних пухлин, у якому б органі вони не розвивалися. Проте, з іншого боку, для новоутворень усіх органів характерні значні відмінності як за перебігом, так і за «перспективою», навіть якщо вони мають подібну гістологічну будову. Для порівняння назвемо пухлини мозку і пухлини м'яких тканин, пухлини шлунка і товстої кишки.