загрузка...
 
Етапи в лікуванні.
Повернутись до змісту

Етапи в лікуванні.

-  індукція ремісії – за допомогою курсів (5-6)  поліхіміотерапії (комбінації препаратів, які діють на різні фази мітозу клітин) викликають ремісію захворювання;

-  консолідація ремісії – закріплення ремісії шляхом проведення  поліхіміотерапії препаратами, які викликали ремісію;

-  профілактика рецидиву захворювання  протягом 3-5 років з використанням цитоспецифічних препаратів.

Під час протирецидивного лікування контролювати щотижня клінічний аналіз  крові з тромбоцитами та 1 раз на три місяці – мієлограму!.

1 Режим - залежно від стадії процесу.

2 Дієта - залежно від ураження внутрішніх орґанів.

3  Медикаментозне лікування – хіміотерапія  із застосуванням цитостатиків:

3.1 Якщо є гострий лімфобластичний лейкоз: вінкристин, рубоміцин, L-аспарагіназа, циклофосфан та преднізолон. Для профілактики нейролейкемії - спинно­мозкові пункції з уведенням метотрексату, дексаметазону, цитозару.

3.2 У фазі ремісії гострого лімфобластичного лейкозу проводиться безперервне підтримувальне цитостатичне лікування 6-меркаптопурином і метотрексатом.

3.3 Якщо є гострий мієлобластичний лейкоз та інші форми лейкозів, проводиться проґрама "7+3" або "5+2" цитозаром  і рубоміцином.

3.4 Якщо є гострий промієлоцитарний лейкоз, то застосовується препарат ATRA (all-trans-retinoic-acid); консолідація ремісії проводиться цитозаром та рубоміцином.

Групи препаратів, які мають місце у лікуванні ГЛ.

 Антиметаболіти є антагоністами метаболітів - попередників нуклеїнових кислот, порушують їх синтез, а отже,  і життєдіяльність клітин: меркаптопурин (пуринетол), тіогуанін, метотрексат (аметоптерин), цитозин-арабінозид (алексан, цитозар).

 Антимітотичні засоби (блокують мітоз на стадії метафази шляхом денатурації тубуліну - білка мікротрубочок): вінкристин (онковін), розевін (вінбластин).

 Алкілувальні засоби (порушують синтез нуклеїнових кислот): циклофосфан (ендоксан), фопурин (імфопуран), метил-ГАГ.

 Протипухлинні антибіотики-антрацикліни (пригнічують синтез ДНК і РНК): рубоміцину гідрохлорид (рубідоміцин, дауноміцин, даунорубіцин), фарморубіцин, карміноміцин, адріаміцин (адріабластин).

 Ферментні препарати: L-аспаргіназа (краснітин), руйнує незамінну амінокислоту аспаргін, тому клітини, які її потребують, гинуть. Препарат може викликати алергічні реакціїї та лихоманку, тому перед його призначенням проводять пробу на чутливість.

 Епіподофілотоксини (діють на G2-фазу): етопозид, вепезид, теніпозид.

 Антракіноїди (фазово-специфічні): мітоксантрон (бізантрен), амсакрин (AMSA).

 Похідні нітрозосечовини (циклоспецефічні): BCHU (кармустин, 1,3-біс-2-хлоретил-1-нітрозосечовина), CCNU (ломустин, белюстин, семустин).

 При гострому лейкозі призначають також  і вітчизняний препарат із групи проспідину - спіробромін, який  за механізмом дії близький до хлоретиламінів.

  Встановлена вибірковість дії протилейкозних препаратів на лейкозні клітини. Так, вінкристин, L-аспарагіназа, інактивуючи мітотичну активність лімфобластів, більш ефективні при гострому лімфобластичному лейкозі; рубоміцин, карміноміцин, цитозин-арабінозид - при гострих мієлоїдних лейкозах.   4 Симптоматичне лікування та лікування ускладнень:

- гемоліз еритроцитів та тромбоцитів – преднізолон 40-50мг, при гемолітичному кризі - 70-80мг,  іноді до 100-180мг: відміняти по5-2,5 мг кожні 3-7 днів;

- цукровий стероїдний діабет – інсулін;

- стероїдні виразки – антисекреторні препарати (інгібітори протонної помпи або блокатори Н2 рецепторів гістаміну);

- остеопороз - неробол 10-15 мг за добу всередину або  ретаболіл 50 мг  в/м щотижня протягом 3-4 місяців;

- патологічні переломи – зменшити біль можна за допомогою кальцитрину (тирокальцитоніну) -10-30 од за добу  протягом 4-6 тижнів, відміняти поступово зі зменшенням дози до 10-15 од через добу.

- за наявності  непіддатливого аутоімунного процесу, який  рецидивує в поєднанні з ускладненнями стероїдної терапії, бажано провести спленектомію (позитивний результат дає у 70-80%);

- інфекційні ускладнення – антибіотики широкого спектру дії (карбеніцилін, цефалоспорини ІІІ-IV генерацій, гентаміцин): їх треба призначати якомога раніше, в комбінаціх, у високих дозах, тривалий період – до повного клініко-лабораторного зникнення симптомів, бажано в   комбінації з g- глобуліном (8-10 доз щоденно або через добу  протягом  2-3 тижнів).

-вторинна подагра (масивний розпад клітин крові  внаслідок їх неповноцінності – з одного боку, з іншого – проведення цитостатичної терапії призводить до збільшення кількості пуринових і пірамідинових форм з подальшим  масивним  утворення сечової кислоти) – алопуринол;

Прогностичні фактори у перебігу ГЛ:

 - несприятливі фактори - лейкоцитоз >30 тис., бластів в мієлограмі>80%, зменшення тромбоцитів <50 тис., геморагічний діатез.

- сприятливі – вік пацієнтів (у дитячому віці частота ремісій значно більша, ніж у людей похилого віку)

 Кінець захворювання:

- повна ремісія, коли зникають усі клінічні симптоми захворювання, нормалізується картина крові, в кістковому мозку не >5% бластних клітин при нормальному клітинному співвідношенні;

- часткова ремісія – значне клініко-гематологічне покращання, в кістковому мозку >5% бластів або не має повної нормалізації еритроцитів та тромбоцитів.

Рецидив:

- кістковомозковий – збільшення бластних клітин в мієлограмі >5% навіть без  наявних клінічних ознак рецидиву та змін в периферичній крові;

- позакізковомозковий – наявність специфічного ураження органів і тканин при збереженні кістковомозкової ремісії.

Видужання настає у разі повної клініко-гематологічної ремісії протягом 5 років.



загрузка...