Змащування - це один із основних засобів боротьби зі зношенням деталей машин. Змащувальні поверхні під час роботи розділяють шаром мастила, при цьому вони не торкаються одна до одної, що значно зменшує їх тертя і знос.
Мастило добре відводить тепло, виносить абразивні частинки і запобігає корозії.
Коефіцієнт тертя залежить від його виду:
а) рідинне тертя (поверхні повністю розділені мастилом) - f =0,001-0,008;
б) граничне (напіврідинне) тертя – більша частина поверхні розділена шаром мастила - f =0,008-0,08;
в) сухе тертя (мастило відсутнє) - f =0,1-0,8.
Розглянемо основні види змащувальних матеріалів. Змащувальні матеріали за своїм складом і видом поділяють на мінеральні, рослинні, тваринні та синтетичні.
Найбільш широко використовуються змащувальні матеріали мінерального походження, що мають високу якість і низькі ціни.За фізичним станом змащувальні матеріали ділять на рідкі, пластичні і тверді мастила.
Змащувальні масла - це рідини, що мають значну в’язкість: = (10-60)·10-6 м2/с. Їх одержують шляхом перегонки мазуту, який є продуктом нафти. У машинах застосовують такі масла: індустріальні, трансформаторні, компресорні, циліндрові, турбінні та ін.Основна відмінність масел – це різна в’язкість. У насосах найбільш широко використовують масла І-40А, І-50А та турбінне.
В’язкість масла залежить від його температури і тиску.Вода у маслі утворює шкідливу суміш, яка спричиняє корозію.
Пластичні мастила виготовляють із очищених масел, загущуючи їх милом і синтетичними речовинами. Це мазеподібні речовини. Найчастіше використовують: солідол УС-1 і УС-2 (У - універсальний, С - середньоплавкий). У насосах застосовують мастила ЦИАТИМ-221 і Літол-24.
Пластичні мастила застосовують у відкритих зубчастих передачах, підшипниках кочення, важковантажних вузлах або як консервант.
Тверді мастила - це графіт, сульфід, флубон, віск, мило, мідь, свинець, олово та ін. Використовують їх у вигляді покриття або порошків. Змащувальні покриття виготовляють із порошку і синтетичної смоли.
До складу конструкторської документації, що розробляється заводом – виробником машин, входять карти та таблиці змащування. Ці документи регламентують використання того чи іншого мастила та періодичність проведення робіт із змащування. Карту або схему змащування виконують у вигляді креслення машини. Цифрами позначають місця (точки) змащування. У таблиці змащування для кожної точки показують вид мастила, спосіб і періодичність його подачі.
При виборі мастила необхідно керуватися такими правилами:
1 Для тихохідних і важковантажних вузлів машин необхідно використовувати більш в’язкі та густі мастила.
2 Для легко вантажних та високошвидкісних вузлів необхідно застосовувати мастило з малою в’язкістю.
3 Вузли, що працюють в умовах підвищеної температури, змащують більш в’язкими мастилами.
Розглянемо основні способи подачі мастил. Мастильні матеріали можуть подаватися за допомогою ручної маслянки або механізованого нагнітача.
1 Для ручного змащування використовують маслянки із кульковим клапаном і ковпачкові маслянки (вони подають мастила у відповідні періоди).
2 Циркуляційна система змащування характеризується тим, що масло подається в зону тертя із ємності (бака, резервуара) і знову повертається до неї, циркулюючи декілька разів.
Розглянемо систему циркуляційного змащування (рис. 7.1).
Масло із резервуара через фільтр тонкого очищення подається в розподільник і звідти під тиском до вузлів тертя: підшипників, зубчастих коліс, коробки швидкостей та ін.
3 Кільцеве змащування проводиться за допомогою кілець на валу машини. Діаметр кільця значно більший від діаметра вала. При цьому нижня частина кільця занурена в мастильну ванну, що розміщена під підшипником.
4 Картерне змащування - це змащування шляхом часткового занурення деталей (зубчастих коліс)у мастило і його розбризкування на інші деталі.
5 Змащування за допомогою мастильного туману використовують для змащування швидкообертових машин і пневматичного інструменту. При цьому краплі мастила вприскуються у потік повітря і розпилюються у вигляді туману з частинками діаметром 0,1-0,003 мм. Частинки туману легко проникають у важкодоступні місця і утворюють тонку мастильну плівку.