загрузка...
 
10.4 Стратегічне фінансове планування і методи портфоліо-аналізу
Повернутись до змісту

10.4 Стратегічне фінансове планування і методи портфоліо-аналізу

Для розроблення певних стратегічних рішень відносно підприємств, які є об’єктами фінансових вкладень, доцільним є використання матриці Бостонської консалтингової групи (BCG Matrix). Ця матриця являє собою один з найбільш відомих інструментів стратегічного аналізу номенклатури фірми – так званого портфоліо-аналізу. На нашу думку, портфельний аналіз підприємства є важливим складовим елементом процесу прогнозування результатів його діяльності. В класичному вигляді матриця БКГ використовується для оцінки і порівняння товарних груп та містить 4 квадранти в координатах „швидкість зростання” – „відносна частка ринку”:

–          „Собаки” – найменш привабливий сектор.

–          „Знаки питання” (у літературі також ттрапляються терміни „важкі діти”, „дикі кішки”) – швидке зростання робить їх привабливими для ринку. Але їх відносна частка низька і породжує питання, чи вдасться реалізувати потенційно високі прибутки.

–          „Зірки” – як правило, найкраща позиція для бізнесу. Вони також можуть генерувати власні внутрішні потоки інвестицій.

–          „Грошові мішки” („дійні корови”) – бізнес в цьому секторі з відносно великою контрольованою часткою ринку і за лідируючих позицій у галузі забезпечує достатньо високий прибуток.

Як інструмент аналізу матриця Бостонської консалтингової групи використовується й у фінансовому плануванні – для оцінки портфелю активів, формуючи такі принципи фінансової політики компанії: здійснювати інвестиції у „зірки”; одержувати доходи від „корів” („грошових мішків”); вилучати ресурси з „собак”; уважно відстежувати ресурси, вкладені у „знаки питання”.

До недоліків матриць БКГ відносять їх надмірну спрощеність. Варто відмітити, що матриця типу 2?2 дає лише загальні рекомендації, а при ближчому огляді породжує питання: чи дійсно не варто здійснювати значні інвестиції в „грошові мішки” (БКГ рекомендує це, але, з іншого боку, найбільша віддача від інвестицій – саме в цьому секторі); чи дійсно безперспективними є „собаки” (матриця рекомендує вилучати інвестиції з цих секторів, або, принаймні, більше в них не вкладати, але існують приклади, коли такого роду компанії приносили високі прибутки) тощо.

У ролі узагальнюючого показника ефективності фінансової діяльності концесійного підприємства виступає рентабельність інвестицій (return on investments, ROI), який розраховано за формулою

рентабельність інвестицій (return on investments, ROI),

де ЧП – чистий прибуток підприємства;

image226– сума інвестицій у той або інший фінансовий проект.

Яу приклад наведемо результати протфоліо-аналізу інвестицій ВАТ «Укртелеком».

Показники ефективності фінансових вкладень ВАТ „Укртелеком” в інші підприємства (СП ТОВ „Інфоком”, ЗАТ „Утел”, ЗАТ „Елсаком-Україна”, ВАТ „Свемон-Інвест”, ВАТ „Телекомінвест”, ЗАТ „Телесистеми України” та АППБ „Аваль”) наведено в табл. 6.

На рис.22 побудовано матрицю типу БКГ для оцінки ефективності портфеля активів ВАТ „Укртелеком”, де вісь Х – це сума інвестицій товариства: Y – чистий прибуток аналізованих підприємств (для ЗАТ „Утел”, прибуток якого значно перевищує прибутки решти підприємств і частка ВАТ „Укртелеком” у статутному фонді якого становить 100%, використано вісь Y/). З метою поглибленого аналізу використано третій параметр, який пропорційно впливає на довжину радіуса кола, що позначає сектор на координатній осі, – тобто введено додаткову, внутрішню вісь. У даному випадку в ролі такої осі виступає частка ВАТ „Укртелеком” у капіталі аналізованого підприємства.

Таблиця 6 – Аналіз рентабельності фінансових вкладень ВАТ „Укртелеком” у 2003 р. (у тис. грн.)

Найменування показника

СП ТОВ „Інфоком”

ЗАТ „Утел”

ЗАТ „Елсаком-Україна”

ВАТ „Свемон-інвест”

ВАТ „Телеком-інвест”

ЗАТ „Телесист-еми України”

АППБ „Аваль”

1

2

3

4

5

6

7

8

Статутний фонд підприємства

9240

11672

7945

400

1154

276,6

800000

Частка ВАТ „Укртелеком”, %

51%

100%

34%

10%

26%

9,9%

1,32%

Інвестиції ВАТ „Укртелеком”

4712,4

11672

2701,3

40

300,04

27,38

10560

Чистий прибуток (збиток)

6500

145620

-1549

2490,8

-825

126

11706

Прибуток/втра-ти для інвестора

3315

145620

-526,7

249,08

-214,5

12,474

154,52

ROI загалом по підприємству

0,70

12,48

-0,19

6,23

-0,71

0,45

0,02

ROI для ВАТ „Укртелеком”

1,38

12,48

-0,57

62,27

-2,75

4,60

1,11

Вплив фінансових результатів підприємства на прибуток ВАТ „Укртелеком”, %

0,53%

23,6%

-0,09%

0,04%

-0,03%

0,002%

0,02%

 

Таблицю складено на основі даних фінансової звітності аналізованих підприємств.

На базі аналізу портфеля активів ВАТ „Укртелеком” можна зробити такі висновки:

1          До групи „грошових мішків” („дійних корів”) відносять ЗАТ „Утел” та АППБ „Аваль”, які є стабільно прибутковими. Такі вкладення не потребують особливих заходів, спрямованих на підвищення їх ефективності. Проте, оскільки даний квадрант відповідає такому етапові життєвого циклу, як стабілізація/стагнація, за яким через певний проміжок часу неминуче наступить етап спаду, варто постійно проводити експрес-аналіз динаміки результатів діяльності цих підприємств.

2          СП ТОВ „Інфоком” є єдиним представником групи „зірок”. Для цього підприємства доцільним буде збільшення обсягу інвестицій з боку ВАТ „Укртелеком” , оскільки вкладення в даний актив є на даний момент найбільш перспективними.

3          Решта підприємств потрапили до групи „знаків питань”. До цієї групи відносять, передусім, підприємства з невеликим розміром власного капіталу, а також підприємства, які продемонстрували від'ємний фінансовий результат. У першому варіанті до таких активів слід застосувати агресивну стратегію зростання для реалізації можливостей швидкого росту. У другому випадку, якщо витрати на посилення позицій і фінансовий ризик переважать потенційні прибутки, рекомендовано застосувати політику „роздягання” або „згортання”. Загалом дана локальна група вимагає зваженого підходу, і розумніше буде використати стратегію очікування (stand-by) та індивідуального розгляду кожного з підприємств сектору.

4          Жоден з фінансових активів ВАТ „Укртелеком” не належить до групи „собак”, що в цілому свідчить про виваженість і збалансованість фінансово-фінансової політики товариства.

Рис. 25. Матриця аналізу ефективності портфелю активів ВАТ „Укртелеком”. Побудовано на основі даних табл. 12.

 

Рисунок 22 – Матриця аналізу ефективності портфеля активів ВАТ „Укртелеком”. Побудовано на основі даних табл. 6



загрузка...