загрузка...
 
7.1 Процес реалізації стратегії 7.1.1 Завдання етапу реалізації стратегії
Повернутись до змісту

7.1 Процес реалізації стратегії 7.1.1 Завдання етапу реалізації стратегії

На етапі реалізації стратегії створюється «база» для найбільш ефективного виконання стратегії. Місію, мету й завдання слід подати у формі планів, визначати і впроваджувати в життя необхідні стратегічні зміни.

Після вибору стратегії настає етап перетворення її в дію й позитивні результати. Вимоги до менеджерів на етапах розроблення й реалізації стратегії суттєво відрізняються. Якщо успішне створення стратегії залежить від бачення бізнесу, грамотного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища організації, підприємницького мистецтва, то реалізація стратегії вимагає рішення різних управлінських завдань і визначається лідерством, мотивацією й наявністю відповідних навичок. Висловлення одного з керівників добре ілюструють цю відмінність: «Для нас було досить просто вирішити, куди ми прагнемо йти. Складним завданням виявилося переорієнтувати організацію на нові пріоритети». Складність виконання стратегії визначається: більшим колом управлінських обов'яків, яким потрібно приділяти увагу; безліччю альтернативних варіантів дій менеджерів; цілеспрямованістю й наполегливістю при вирішенні конкретних завдань; застережливим вирішенням можливих конфліктних ситуацій; управлінням силами, які протидіють впровадженню стратегії, і т.д.

Виконання стратегії, як і процес її розроблення, це робота не для декількох топ-менеджерів, а для всієї управлінської команди. Менеджери всіх рівнів є виконавцями стратегії в рамках своїх повноважень і відповідальності. Остання обставина приносить додаткові труднощі, які полягають у тому, що кожний менеджер при прийнятті рішень виходить із особистого досвіду наявної інформації й результатів аналізу виниклої ситуації. Реалізація стратегії - це найменше формалізована частина стратегічного управління й найбільш невизначена з погляду кінцевого результату. Але існують певні базові вимоги, які повинні виконуватися будь-якою організацією, що використовує технологію стратегічного управління:

установка пріоритетності серед адміністративних завдань, таких як, розподіл ресурсів, встановлення організаційних відносин, створення забезпечуючих підсистем, і т.д.;

установка відповідності між вибраною стратегією і структурою управління організацією, системою мотивації й стимулювання, нормами й правилами поведінки, загальними переконаннями, цінностями й вірою і т.д.;

вибір і приведення у відповідність до здійснюваної стратегії стилю лідерства й підходу до управління організацією.

Усі ці завдання виконуються за допомогою змін, що дозволяють організації сприймати зміни в зовнішньому середовищі. Проведення змін в організації створює умови, необхідні для реалізації вибраної стратегії. Необхідність і характер стратегічних змін залежать від готовності організації до ефективного здійснення стратегії, тобто від здатності працювати в нових умовах, обумовлених станом галузі, ринку, продукту. Залежно від стану цих факторів,виділяють такі типи змін.

Корінна реорганізація - це глибокі зміни організації, які проводяться тоді, коли організація змінює одну галузь і переходить в іншу. При цьому змінюються її продукт, ринки збуту й місце на ринку. Значні зміни відбуваються в технології, у сфері трудових ресурсів. Найбільші труднощі виникають із реалізацією стратегії.

Радикальні зміни звичайно пов'язані із глибокими структурними змінами усередині організації.

Причинами подібних змін може бути поділ організації або злиття її з іншою аналогічною організацією. В останньому випадку відбувається об'єднання різних культур, поява нових продуктів і нових ринків, що викликає необхідність проведення змін, особливо це стосується структури управління й відповідного коригуванняорганізаційної культури.

Помірні зміни - зміни, які найбільш часто зустрічаються і які здійснюються тоді, коли організація виходить із новим продуктом на освоєний або новий ринок. У цьому випадку зміни пов'язані з маркетингом і організацією виробництва.

Стратегічним змінам підлягають багато сторін діяльності організації, тому якщо ці зміни правильно здійснюються, то вони мають комплексний системний характер і стосуються товарів, сировини, ринків збуту, елементів структури й культури організації.



загрузка...