Дійсний цикл турбокомпресорного реактивного двигуна зображено на рис. 3.8.
Рисунок 3.8 – Схема дійсного циклу турбокомпресорного реактивного двигуна
В польоті відбувається динамічне стиснення повітря (процес Н-6), подальше стиснення до точки k здійснюється в турбокомпресорі. Дійсний адіабатний процес стиснення Н-2 відхиляється від ізоентропного Н-2 внаслідок тертя і пов’язаної з цим зростанням ентропії. Стиснене повітря подається в камеру згоряння, куди також впорскується паливо. В процесі змішування та спалювання палива тиск робочого тіла, на відміну від ідеального циклу, зменшується на 3-5%.
Процес розширення в двигуні відбувається спочатку в турбіні до точки Е, а потім в реактивному соплі до точки і також відхиляється від ізоентропного розширення Г-4 внаслідок необоротності дійсного розширення. Положення точки Т можна знайти з умови, що дійсна робота турбіни дорівнює роботі дійсного компресора , але спочатку визначимо параметри точки в. Температуру її знаходимо з рівняння енергії адіабатного потоку, записаного для перерізів 1-1 (перед дифузором) і 2-2 (на вході в камеру згоряння):
де - швидкість повітря на вході в дифузор, яка дорівнює швидкості польоту, м/с;
Wb»(30-50 м/с) – швидкість на вході в турбокомпресор.
З урахуванням того, що , маємо
,
де Тн – температура повітря на висоті польоту, К;
ср = 1005 Дж/(кг·К) – теплоємність повітря.
Можливий ізоентропний перепад при гальмуванні потоку, Дж/кг:
.
В дійсності використаний ізоентропний перепад (лінія Н-а)
,
де - адіабатний коефіцієнт корисної дії дифузора.
Температура повітря при ізоентропному стисненні (процес Н-а)
.
Ступінь підвищення тиску в дифузорі з рівняння ізоентропи
.
Дійсний тиск за дифузором
.
Тиск і температура після турбокомпресора
.
Загальний ступінь підвищення тиску в циклі
.
Тиск газів після камери згоряння
.
Дійсна робота турбіни
.
Ізоентропна робота турбіни
.
Температура газів за турбіною при ізоентропному розширенні
,
де срГ = ср= 1005 Дж/(кг·К) – теплоємність газів.
Тиск газів за турбіною із рівняння ізоентропи
.
Ступінь розширення газів в реактивному соплі
.
Теоретична швидкість витікання із сопла
.
Дійсна швидкість витікання
,
деj=0,92-0,97 – коефіцієнт швидкості реактивного сопла, який враховує втрати енергії на тертя і визначається на підставі дослідних даних.
Температура газів на виході із сопла
,
де - температура газів за соплом при ізоентропному розширенні.
Діаграму дійсного термодинамічного циклу ППРД показано на рис. 3.9:
Н-в – дійсне динамічне стиснення повітря в дифузорі;
в-Г – підведення тепла в камері згоряння;
Г-с – дійсне адіабатне розширення газів в реактивному соплі;
С-Н – ізобарне відведення тепла в навколишнє середовище.
Рисунок 3.9 – Діаграма дійсного термодинамічного
циклу ППРД
Температуру Тв і тиск Рв після дифузора знаходимо точно так, як і в попередньому випадку в ТКРД. Підвищення тиску в
циклі здійснюється тільки в дифузорі, тобто , а тиск газів після камери згоряння дорівнює
.
Дійсна швидкість витікання газів з реактивного сопла
,
і температура газів на виході
,
де .
Параметри точок дійсного циклу ППРД знаходяться аналогічно, з урахуванням того, що тепло в цьому циклі підводиться в ізохорному процесі.
Ефективна тяга реактивного двигуна, Н:
.
Питома ефективна тяга
.
Кількість підведеного в циклі тепла
.
Кількість відведеного тепла
.
Питома ефективна робота циклу
.
Ефективний ККД реактивного двигуна
.
Тяговий (польотний) ККД ПРД
.
Повний ККД реактивного повітряного двигуна
.
Дійсний цикл ракетного двигуна зображено на рис. 3.10.
Рисунок 3.10 – Схема дійсного циклу ракетного двигуна
Процес дійсного адіабатного розширення продуктів згоряння (лінія 3-4 g) в реактивному соплі відхиляється від ізоентропного (лінія 3-4) внаслідок наявності опорів (S4g>S4). Дійсну швидкість витікання розраховують, використовуючи поняття про швидкісний коефіцієнт сопла
де ср – ізобарна теплоємність продуктів згоряння, Дж/(кг?К);
- температура газів на виході сопла при ізоентропному витіканні, К;
- ступінь розширення газів в соплі.
Кількість підведеного тепла, кДж/кг, коли відома теплота згоряння ракетного палива, дорівнює
де - кількість окиснювача стехіометричного складу (a=1) на
1 кгракетного палива, кг;
Н – теплопродуктивність 1 кг суміші палива та окиснювача (a=1), Дж/(кг?К);
в інших випадках величину q1 визначають за рівнянням, нехтуючи роботою стиснення 1-2: , але початкова ентальпія
66
продуктів згоряння і3 і тепло q1 можна визначити таким чином:
.
Ефективна тягова сила ракетного двигуна
,
де - масова витрата продуктів згоряння, кг/с.
Корисна тягова потужність двигуна
,
де - швидкість польоту ракети.
Ефективний ККД ракетного двигуна
,
тому що для ракетного двигуна (тут - масова витрата ракетного палива).