1. Порівняємо довжину стержня в інерціальних системах відліку й (рис. 44.1). Припустимо, що стержень розміщено уздовж осей і , які збігаються. У системі стержень знаходиться у стані спокою. Відносно системи він рухається зі швидкістю , яка дорівнює швидкості системи відносно системи .
Для визначення довжини стержня в системі , де стержень знаходиться у стані спокою, потрібно прикласти до нього масштабну лінійку й визначити координату одного кінця стержня, а потім координату іншого кінця. Різниця координат дасть довжину стержня в системі :
.
Довжину , що виміряна в системі відліку, в якій тіло знаходиться у стані спокою, називають власною довжиною.
У системі виміряти довжину стержня складніше. Відносно системи стержень рухається зі швидкістю , яка дорівнює швидкості , з якою система рухається відносно системи . Оскільки стержень рухається, потрібно визначити координати його кінців і в один і той же момент часу . Тут момент часу, коли проводимо вимірювання координати , момент часу, коли проводимо вимірювання координати . Різниця координат дасть довжину стержня в системі :
.
Щоб порівняти довжини і використаємо формули перетворення Лоренца
.
Звідси
.
Замінивши різниці координат довжинами стержня, а швидкість системи відносно , що дорівнює швидкості стержня , з якої він рухається в системі , прийдемо до формули
. (44.1)
Таким чином, довжина стержня, що рухається, виявляється менше тієї, яку він має у стані спокою. Аналогічний ефект спостерігається для тіл будь-якої форми: у напрямку руху лінійні розміри тіла скорочуються тим більше, чим більше швидкість руху. Це явище називається скороченням довжини Лоренца. Поперечні розміри тіла не змінюються. У результаті цього, наприклад, куля набуває форму еліпсоїда, сплющеного у напрямку руху.