1. Якщо заряд знаходиться на дуже тонкому «ниткоподібному» провіднику, розподіл заряду вздовж нитки характеризують за допомогою лінійної густини , що визначається виразом
, (91.1)
де – фізично нескінченно малий відрізок нитки; – заряд, що знаходиться на цьому відрізку.
Знайдемо напруженість електричного поля нескінченної циліндричної поверхні радіуса , яка заряджена однорідно з лінійною густиною (рис. 91.1). З міркувань симетрії випливає, що напруженість поля в будь-якій точці повинна бути направлена уздовж радіальної прямої, яка перпендикулярна до осі циліндра, а величина напруженості може залежати тільки від відстані до осі циліндра.
Рисунок 91.1
Виходячи з вище описаної симетрії поля, виберемо поверхню інтегрування у вигляді коаксіального із зарядженою поверхнею циліндра радіуса й висоти h (рис. 91.1). Знайдемо потік вектора через цю поверхню. Нормальні складові вектора напруженості на бічній поверхні будуть дорівнювати (заряд вважаємо додатним), на основі циліндра (вектор напруженості електричного поля і нормаль до основи взаємно перпендикулярні). Тому потік вектора через замкнену поверхню інтегрування буде дорівнювати
. (91.2)
Тепер знайдемо заряд всередині поверхні інтегрування. Тут потрібно розглянути два випадки. У випадку, коли радіус поверхні інтегрування більше або дорівнює радіусу циліндра , заряд всередині поверхні інтегрування дорівнює, як це випливає з рисунка,
, коли . (91.3)
Коли ж , то поверхня інтегрування знаходиться всередині циліндричної поверхні, на якій розміщено електричний заряд. Тому в цьому випадку всередині поверхні інтегрування заряд буде дорівнювати нулю
, коли . (91.4)
Тепер використаємо теорему Гаусса
. (91.5)
Підставивши в (91.5) формули (91.2) й (91.3) для першого випадку отримаємо
або , коли . (91.6)
Для другого випадку підставляємо в (91.5) формули (91.2) й (91.4). Звідси,
, коли . (91.7)
Таким чином, отримали формули (91.6) та (91.7), які визначають напруженість електричного поля від нескінченної циліндричної поверхні радіуса , яка заряджена однорідно з лінійною густиною .