1. Джерелом електричного поля в електростатиці є електричні заряди і не важливо, чи вони є сторонніми, чи зв’язаними. Тому для обчислення електричного поля у діелектриках необхідно враховувати як вільні, так і сторонні електричні заряди. Це є відображенням того, що коли відомі всі первинні (сторонні) й індуковані (поляризаційні) заряди, то при обчисленні повного електричного поля можна «забути» про наявність речовини. Повне поле знайдеться суперпозицією полів, які збуджуються у вакуумі всіма первинними й індукованими зарядами. Тому теорему Гаусса для електричного поля у діелектрику потрібно записати у вигляді
, (96.1)
де та є відповідно вільні та сторонні заряди, які розміщені всередині поверхні . Візьмемо до уваги, що
.
Тоді отримаємо
, (96.2)
Введемо новий вектор
, (96.3)
який називається вектором електричної індукції або електричного зміщення. Тоді
. (96.4)
Вираз (96.4) і є теоремою Гаусса для електричного поля в діелектрику в інтегральній формі. Бачимо, що потік вектора через замкнену поверхню визначається тільки вільними зарядами всередині цієї поверхні. Саме цим і виправдовується введення вектора .
2. Використовуючи теорему Остроградського-Гаусса для вектора електричної індукції та зв’язок заряду з об’ємною густиною електричного заряду з (96.4) неважко знайти теорему Гаусса для електричного поля в діелектрику в диференціальному вигляді
. (96.5)
Нагадаємо, що теорема Гаусса є вірною не тільки в електростатиці, але й в електродинаміці.