2.2 Зв'язки системних об'єктів і процесів із навколишнім середовищем
Якщо розглянути технологічну систему з точки зору системного підходу, то її можна визначити п'ятіркою таких характеристик:
ТС = < H, F, S, Z, U >,
де H - зв'язки системи з навколишнім середовищем; F – набор функцій, що виконуються системою; S – структура системи; Z – сукупність функціональних та структурних властивостей системи; U – історія функціонування та розвитку системи.
Наведені характеристики належать до числа системних і визначають найбільш істотні риси будови та функціонування складних об'єктів і процесів. Для того щоб технологічні процеси, оброблювані деталі та процеси проектування можна б було віднести до категорії системних, необхідно показати, що вони мають зазначені вище системні характеристики.
Функціональна цілісність і відносна відособленість Т-систем передбачають наявність зв'язків між системою та навколишнім середовищем. До останнього належать сукупність об'єктів і систем, які впливають на розглянуту систему або залежать від характеру функціонування. Т-системи пов'язані з кожною із систем навколишнього середовища, як правило, не одним, а декількома видами зв'язків і відносин. Так, для технологічного процесу характерні матеріальні, енергетичні та інформаційні зв'язки із системами навколишнього середовища.
Вузол або складальна одиниця машини пов'язані з іншими вузлами, що утворюють навколишнє середовище, конструктивними, кінематичними та розмірними зв'язками. Тому для правильного розуміння взаємодії системних об'єктів і процесів з навколишнім середовищем необхідний облік впливу різних видів зв'язків.
У кібернетичному плані технологічний процес виготовлення деталей у системі оперативного керування виробничою ділянкою являє собою об'єкт керування (рисунок 1.6). На його входи надходять заготовки та керуюча інформація. Одна частина цієї інформації включає завдання, що визначають календарні терміни запуску і випуску деталей, а друга - технологічну документацію, що містить алгоритм і програми керування процесом виготовлення деталей на різних операціях.
До виходів системи належать готові деталі та інформація про фактичний час їх виготовлення і технологічні відхилення. Ця інформація надходить у систему оперативного керування виробництвом і в служби технологічної підготовки виробництва. Таким чином, навколишнім середовищем для технологічних процесів виготовлення деталей будуть заготівельні і складальні цехи, служби технологічної підготовки і оперативного керування виробництвом.
а
б
Рисунок 1.6 – Зв'язки технологічного процесу з навколишнім середовищем:а - схема зв'язків; б - граф зв'язків:ЗГ – заготовка;ТД, ТВ – технологічна документація і відхилення; ЗД, ВЗ – відповідно завдання і відхилення від виконання завдання; РВ – регулювальний вплив
Математичною моделлю, що відображає множинний характер зв'язків Т-системи з кожною з систем навколишнього середовища, є мультиграф H(Q,U), що показує зв'язок технологічного процесу з різними службами і підрозділами підприємства.
Множині його вершин відповідають розглянута система Qp і взаємодіючі з нею системи навколишнього середовища Qi, а множині ребер U – зв'язки та відносини між Qp та Qi . У мультиграфі H(Q,U) кожну пару вершин Qp та Qik зв'язує не одне, а кілька ребер відповідно до числа зв'язків між ними.