3.6 Класифікація встановлювальних і слюсарно-складальних пристроїв

3.6 Класифікація встановлювальних і слюсарно-складальних пристроїв

Загальні принципи класифікації встановлювальних пристроїв, що застосовують у механоскладальному виробництві, залишаються тими самими, що і для верстатів та інструментів. Визначальні ознаки їх систематизації зазначені в таблиці 3.2.

За ознаками механізації встановлювальні пристрої поділяють на три основні класи.

До першого класу належать найпростіші пристрої з  ручними , наприклад, гвинтовими затискачами. Пристрої ручної дії малопродуктивні, не гарантують надійності закріплення деталей, сили закріплення в них нестабільні.

Цих недоліків позбавлені пристрої другого класу - механізовані. У них ручні дії можуть використовуватися тільки для установки і зняття деталей, причому  якщо вироби не занадто важкі. На операціях механічної обробки і збирання використовуються різноманітні механізовані пристрої, що значно перевершують за своїми можливостями пристрої першого класу.

До третього, найбільш досконалого класу пристроїв автоматичної дії належать ті, у яких механізовано не тільки закріплення і розкріплення деталі, але і всі інші дії. Без участі людини, наприклад, зі спеціального приймача магазинного або бункерного типу та за допомогою командних пристроїв, пов'язаних з роботою виконавчих органів верстата, деталі в потрібний час і в заданих кількостях надходять у зону обробки, а потім, також без участі людини, механізовано виводяться з неї. Прикладом пристроїв третього класу може бути кондуктор автоматичної дії для свердління отворів у деталях типу валів або втулок (рисунок 3.6).

Пристрої автоматичної дії пов'язані з іншими знаряддями праці - верстатом та інструментом - не тільки просторово (контактом), але і кінематично. У цьому виявляється якісно нова особливість пристроїв третього класу.

Необхідно також відзначити, що для оцінки технічного стану і структури пристроїв, як правило, використовують поняття коефіцієнта оснащеності, під яким розуміють відношення кількості усіх видів пристроїв до кількості найменувань оброблюваних деталей. Такий усереднений показник може застосовуватися лише у першому наближенні, оскільки він описує множину різноманітних предметів тільки кількісно, без урахування їх якості. Структурний аналіз дозволяє, зокрема, розглядати загальний коефіцієнт оснащеності Кп як

 

Рисунок 3.6 - Автоматизований кондуктор для свердління виду структурно складний показник, що складається з трьох якісно різноманітних складових:Кп =  =  =  +  +  = К + К + К ,

де   - загальна кількість найменувань деталей, оброблюваних у пристроях;

К, К ,К - коефіцієнти оснащеності за видами механізації пристроїв - ручної, механізованої та автоматичної дії.