4.2 Узагальнена структурна модель технологічної операції

4.2 Узагальнена структурна модель технологічної операції

Усе різноманіття варіантів реальних технологічних процесів, котрі складаються з різних окремих операцій, цілком коректно упорядковується в чотири основних класи, що побудовані за єдиними принципами і що мають спільні головні властивості.

Розв'язати цю задачу можна декількома способами. Перший, досить наочний - метод геометричної інтерпретації  відносин множин за допомогою кіл Ейлера для трьох множин  А, В і С. Між цими множинами можуть існувати різні логічно припустимі відносини: незалежність, включення, тотожність і переріз. Вступаючи між собою в ці відносини, початкові елементи - множини  А, В, С - стають підмножинами нових структурних утворень.

Найбільш загальним видом відносин множин є переріз. Неважко помітити, що при перерізі трьох підмножин А, В, С  можливі  чотири  принципово різних утворення (чотири класи):

I клас - нульвимірної або порожньої множини, яка включає в себе частину простору, що не містить жодного початкового елемента. У діаграмах Венна клас порожньої множини позначається символом , у Порецького - через АоВоСо , риска над символом або знак нуль позначають відсутність даного елемента;

II клас - одновимірних множин, що містять по одному елементу  А або  В, або  С (це - частини кіл, що залишилися поза зоною перетину);

III  клас - двовимірних множин, що складається зі сполучень початкових елементів (це - частини кіл, що містять по дві підмножини  , , );

IV клас - тривимірних множин, що поєднує всі три початкові елементи ( - це частина простору, у якій перетнулися всі три підмножини).

Замість абстрактних множин А, В і С розглянемо конкретні скінченні множини верстатів - С, інструментів - И і пристроїв - П, що беруть участь у виконанні технологічних операцій. Тоді відносини  С, И, П  також можуть дати тільки чотири  принципово різні структурні утворення:

I клас – клас безелементної множини (порожня, нульвимірна множина, що позначається  як  ?);

II клас - одноелементних множин, що складаються з С, И  і  П;

III клас - двохелементних множин вигляду  ,  , ;

IV клас - тривимірної множини .

Однак для докладного розкриття змісту множин усередині кожного класу метод геометричної інтерпретації виявляється практично непридатним. Для цього краще використовувати принципи комбінаторики і теорії сполучень. Тут можна іти двома шляхами - методом дедукції, тобто дати загальний аналітичний розв'язок і знаходити  за ним всі часткові наслідки, або методом індукції - йти від часткових розв'язків до загального. Зручніше застосувати перший розв'язок.

Береться вихідне положення:  кожна, найбільш розвинута за своїми структурними можливостями технологічна операція механоскладального виробництва може бути описана узагальненою  структурною моделлю:

Ч - С И П - Д  ,

де    Ч  - людина (виконавець, оператор),

         Д  - деталь (виріб),

        С, И, П - множини верстатів, інструментів і пристроїв, що формують операцію,

        - визначник якісних показників кожного зі знарядь праці,

        h , n , m  - коефіцієнти множинної оцінки кожної з цих множин праці  (таблиця  4.1).