Мета створення універсальних принципів управління – 14 принципів управління А.Файоля:
- поділ праці, спеціалізація;
- повноваження і відповідальність, де даються повноваження, там виникає відповідальність;
- дисципліна;
- єдиноначальність;
- єдність напрямку;
- підпорядкованість особистих інтересів загальним;
- винагорода персоналу;
- централізація;
- скалярний ланцюг, ієрархія;
- порядок;
- справедливість;
- стабільність робочого місця для персоналу;
- ініціатива;
- корпоративний дух.
Школа людських стосунків (1930-1950)
М.Портер, Ельтон Мейо, А.Маслоу
- Менеджмент – процес виконання робіт за допомогою інших осіб;
- Приділяється велика увага потребам з погляду психології та соціології;
- Розроблено рівні потреб.
Школа науки управління (1950-наші дні)
П.Друкер
Ключові моменти поглядів на менеджмент:
- застосування системного підходу в управлінні (теорія систем);
- застосування ситуаційного підходу в управлінні;
- орієнтація менеджменту на інновації, інтеграцію, інтернаціоналізацію;
- визнання соціальної відповідальності менеджменту перед людиною і суспільством в цілому.
Розвиток управлінської науки в Україні проходив 7 етапів:
І етап (1917-1921р.р.) - розроблялися форми й методи державною централізованого управління виробництвом, обґрунтовувалися принципи централізму, державного регулювання.
II етап (1921-1928рр) - здійснювалося подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом, були зроблені спроби введення так званого госпрозрахунку як основи економічних методів управління, а також формально вивчалися можливості участі трудящих в управлінні.
ІІІ етап (1929-1945рр) - пов'язаний із організацією індустріальної бази суспільного виробництва й присвячується вдосконаленню структур управління, методів добору та підготовки кадрів, планування й організації виробництва.
IV етап (1946-1965рр) - характеризується пошуком нових форм функціонування та взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної та галузевої систем управління.
V етап (1965-1975рр) - здійснена спроба проведення господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Було показано неефективність реформ, які проводяться в рамках адміністративно-командної системи.
VI етап (1975-1985рр) - підтвердив необхідність зміни економічних відносин, докорінних економічних реформ, проведення яких слід віднести до сьомого етапу.
VII етап (з І985р - по даний час) - початок ринкових реформ, введення моделей госпрозрахунку, кооперативного руху, збільшення економічної свободи.
Період формування національної економіки України й проведення економічних реформ вимагає окремого вивчення. У розвиток управлінської науки суттєвий внесок зробили такі українські вчені, як О. Терлецький, М.Зібер, С. Подолянський, М.Туган-Барановський, М.Драгоманов, І.Вернадський, І. Коропецький та інші.