загрузка...
 
Школи менеджменту:
Повернутись до змісту

Школи менеджменту:

Школа наукового управління (1885-1920). Засновник – Ф.Тейлор:

поділ праці на управлінську та виконавчу;

усвідомлення важливості стимулювання;

механічні висновки про менеджмент.

Класична адміністративна школа управління (1920-1950)

Анрі Файоль – «батько» менеджменту, Лінда Урвік, Девід Муні, А.Рейлі.

Мета створення універсальних принципів управління – 14 принципів управління А.Файоля:

- поділ праці, спеціалізація;

- повноваження і відповідальність, де даються повноваження, там виникає відповідальність;

- дисципліна;

- єдиноначальність;

- єдність напрямку;

- підпорядкованість особистих інтересів загальним;

- винагорода персоналу;

- централізація;

- скалярний ланцюг, ієрархія;

- порядок;

- справедливість;

- стабільність робочого місця для персоналу;

- ініціатива;

- корпоративний дух.

Школа людських стосунків (1930-1950)

М.Портер, Ельтон Мейо, А.Маслоу

- Менеджмент – процес виконання робіт за допомогою інших осіб;

- Приділяється велика увага потребам з погляду психології та соціології;

- Розроблено рівні потреб.

Школа науки управління (1950-наші дні)

П.Друкер

Ключові моменти поглядів на менеджмент:

- застосування системного підходу в управлінні (теорія систем);

- застосування ситуаційного підходу в управлінні;

- орієнтація менеджменту на інновації, інтеграцію, інтернаціоналізацію;

- визнання соціальної відповідальності менеджменту перед людиною і суспільством в цілому.

Розвиток управлінської науки в Україні проходив 7 етапів:

І етап (1917-1921р.р.) - розроблялися форми й методи державною централізованого управління виробництвом, обґрунтовувалися принципи централізму, державного регулювання.

II етап (1921-1928рр) - здійснювалося подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом, були зроблені спроби введення так званого госпрозрахунку як основи економічних методів управління, а також формально вивчалися можливості участі трудящих в управлінні.

ІІІ етап (1929-1945рр) - пов'язаний із організацією індустріальної бази суспільного виробництва й присвячується вдосконаленню структур управління, методів добору та підготовки кадрів, планування й організації виробництва.

IV етап (1946-1965рр) - характеризується пошуком нових форм функціонування та взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної та галузевої систем управління.

V етап (1965-1975рр) - здійснена спроба проведення господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Було показано неефективність реформ, які проводяться в рамках адміністративно-командної системи.

VI етап (1975-1985рр) - підтвердив необхідність зміни економічних відносин, докорінних економічних реформ, проведення яких слід віднести до сьомого етапу.

VII етап (з І985р - по даний час) - початок ринкових реформ, введення моделей госпрозрахунку, кооперативного руху, збільшення економічної свободи.

Період формування національної економіки України й проведення економічних реформ вимагає окремого вивчення. У розвиток управлінської науки суттєвий внесок зробили такі українські вчені, як О. Терлецький, М.Зібер, С. Подолянський, М.Туган-Барановський, М.Драгоманов, І.Вернадський, І. Коропецький та інші.



загрузка...