Вертикальні конденсатори монтують на спеціальних бетонних масивних фундаментах із внутрішньою порожниною для води, що відходить із конденсатора. Схема розташування конденсатора зображена на рисунку 2.10. У верхню площину фундаменту зашпаровують фундаментні болти, призначені для кріплення конденсатора після його установлення [25].
Апарат доставляють до місця піднімання й розміщують його ближче до фундаменту. Перед підніманням конденсатора на його верхніх штуцерах і патрубках закріплюють запірну, запобіжну арматуру й колектор подачі води на конденсатор. Далі апарат піднімають краном, при цьому нижню опорну частину конденсатора підтягують лебідкою у напрямі до фундаменту. Піднятий апарат розвертають над фундаментом до сполучення отворів опорних конструкцій з фундаментними болтами й опускають на пакети сталевих підкладок фундаменту. Після попереднього розміщення апарата на фундаменті розпочинають його вивірення відповідно до інструкції завода-постачальника.
Вертикальність корпусу перевіряють за допомогою висків, які розташовують у двох взаємно перпендикулярних площинах. При задовільних результатах перевірки установлення апарата остаточно закріплюють апарат на фундаментних болтах.
Монтаж вертикального циркуляційного ресивера (рис. 2.11) виконується аналогічно.
Рисунок 2.11 – Вертикальний циліндричний ресивер 1 – вхід холодоагенту; 2 – вихід холодоагенту; 3 – приєднання манометра; 4 – приєднання перепускного клапана; 5 – опорна плита
Вертикальні циркуляційні ресивери як правило встановлюються на опорну плиту і закріплюються на фундаменті за допомогою фундаментних або анкерних болтів. Трубопроводи припаюють або приварюють до вентилів на ресивері. Аміачні ресивери поставляють без вентилів, з патрубками, оснащеними фланцями, тому до фланця приварюють проставку довжиною не менше, ніж 100 мм, приварюють вентиль та до нього приварюють трубопровід. Рідинні стояки зазвичай поставляють необхідної довжини з завода-виробника. Ресивер оснащений запобіжними клапанами.
