Аміак у систему заправляють за спеціально спроектованим колектором, що винесений на вулицю, обов'язково обладнаним зворотним клапаном, манометром й запірною арматурою [16, 31].
Перед заповненням системи холодоагентом обслуговуючий персонал повинен пройти позаплановий інструктаж з техніки безпеки. Робоче місце повинне бути обгороджене, вивішені попереджувальні написи. На місці зливу холодоагенту не повинно бути сторонніх людей
Заправлення здійснюють за ріддинною фазою.
Перед заправленням системи холодоагентом її вакуумують при залишковому тискові 0,005 МПа. Заповнення системи холодоагентом ведеться зі спеціальних залізничних або автомобільних цистерн або балонів. Залізничні цистерни поставляються місткістю 28 та 41-43 т, та розраховані на тиск 2,0 МПа. Автомобільні заправники ЗБА-2,6-130 і ЗБА-2,6-87-17 поставляються з цистернами обсягом 4,6 м3 і робочим тиском 1,6 МПа. Цистерни мають яскраво-сіре фарбування з жовтими поясами та напис "Аміак".
До місця подачі залізничної цистерни повинна бути прокладена рідинна магістраль для зливу аміаку, що приєднується до колектора регулюючої станції або до рідинного трубопроводу конденсатора.
Аміачна цистерна може приєднуватися за наступними схемами. За наявності центральної регулюючої станції до місця установки цистерни від аміачної системи холодильника прокладають рідинну магістраль із труб діаметром 50-57 мм, що призначена для зливу аміаку із цистерни. Магістраль приєднують до колектора регулюючої станції. За відсутності центральної регулюючої станції рідинну магістраль від цистерни приєднують до рідинного трубопроводу конденсатора. Рідинний трубопровід конденсатора повинен роз'єднуватися запірною арматурою, щоб в одну частину випарної системи вливався аміак із цистерни, а в іншу її частину надходив аміак з конденсатора.
Рідинний (зливальний) трубопровід приєднують до зливального вентиля цистерни сталевою трубою. Для спостереження за тиском при зливі аміаку на трубопроводі встановлюють манометр (рис. 3.2)
Головний інженер підприємства зобов'язаний щоразу особисто переконатися в тому, що цистерна правильно приєднана до аміачної системи холодильника. Тільки тоді він може дати письмовий дозвіл начальникові компресорного цеху або механікові холодильної установки на те, щоб зробити злив аміаку.
Для зливу аміаку із цистерни шляхом відсосу знижують тиск до вакууму в якій-небудь частині випарної системи холодильної установки (батареї камер, випарники) або в циркуляційних ресиверах. Спочатку злив аміаку відбувається під дією тиску, що утворився в цистерні. В міру її спорожнювання тиск у ній знижується, а тиск у випарній системі, куди відбувається злив, поступово підвищується.
Рисунок 3.2 – Схема заповнення системи холодоагентом з цистерн та балонів:1 – залізнична цистерна; 2 – манометри; 3 – запірні вентилі цистерни; 4 – запірні вентилі для розподілу рідкого холодоагенту в випарній системі; 5 – регулюючі вентилі; 6 – заправний колектор; 7 – балони; 8 – ваги; 9 – башмаки
У момент вирівнювання тисків злив аміаку припиняється й рідинний трубопровід розмерзається. Після цього знижують тиск в іншій частині випарної системи й зливають у неї аміак. Перемикання цистерни на частині випарної системи, у якій попередньо створений вакуум, проводять до повного звільнення цистерни від аміаку.
Закінчення повного зливу визначають за зниженням тиску в цистерні та відтаюванням рідинного трубопроводу. При частковому зливі кількість аміаку, що залишився, визначають за покажчиком рівня аміаку на цистерні. Тримати цистерну приєднаною до комунікацій, коли злив не відбувається, не дозволяється.
Об’єм заповнення апаратів холодильної техніки не повинен перевищувати таких значень (у відсотках):
Випарники:
– кожухотрубчасті……………………………...……
80
– змійовикові та панельні………….……………….
50
– пластинчасті……………………………………...
20
Батареї:
– з верхньою подачею……………………………..
30
– з нижньою подачею……………………………..
70
Повітроохолоджувачі:
– з верхньою подачею……………………………..
50
– з нижньою подачею……………………………..
70
Конденсатори:
– кожухотрубні з ресиверною частиною обичайки.
100
– з ресиверною частиною обичайки, інших типів..
80
Ресивери:
– лінійні……………………………………………..
50
– цикуляційні вертикальні та горизонтальні зі стояками………………………………………….
15
– цикуляційні вертикальні та горизонтальні без стояків……………………………………………
30
– захисні……………………………………………
–
– дренажні………………………………………….
–
– переохолоджувачі рідкого холодильного агенту
100
– проміжні посудини в установках двоступінчастого стиснення:
– вертикальні………………………………
30
– горизонтальні…………………………….
50
– масловіддільники борбатажного типу………….
30
– трубопроводи рідкого холодильного агенту……
100
– морозильні та апарати безпосереднього охолодження……………………………………..
80
– трубопроводи сумісного відсмоктування парів та зливу рідкого холодильного агенту………….
30
Необхідно виконувати всі інструкції заводів-виготовлювачів із заправлення й спорожнення апаратів.
Заправлення системи аміаком можливе і з балонів (рис. 3.2). Аміак з балонів заправляють у систему під час роботи компресора через заправний колектор. Перш ніж приєднати балон до системи, переконуються, що в балоні перебуває холодоагент – аміак (наприклад, за допомогою манометричного колектора).
При несправному вентилі балон відкладають убік і сповіщають про це особі, що відповідальна за холодильну установку. Робити ремонт й очищення балонів, а також знімати з них запобіжні ковпачки ударами молотка не дозволяється. Для ремонту несправних балонів, їх направляють на завод-наповнювач із написом "Повний". Приєднання балонів до кутових запірних вентилів здійснюють за допомогою знімних сталевих трубок, до кінців яких приварюють штуцери з накидними гайками.
Додавання в систему аміаку здійснюють у такій послідовності. Балон зважують, записують його масу, укладають на похилу підставку, що перебуває на вагах, вентилем униз, знімають ковпак, обережно відвертають заглушку й приєднують його до сталевої трубки, другий кінець якої надійно з'єднаний із запірним вентилем. Після цього закривають запірний вентиль на рідинному трубопроводі від конденсатора (ресивера), залишивши на регулюючій станції відкритим вентиль тієї частини системи, через яку будуть додавати аміак, і знижують тиск у колекторі регулюючої станції. Потім відкривають наповнювальний вентиль на трубопроводі, запірний вентиль і вентиль на балоні. Аміак з балона перепускають у ту частину системи, залишковий тиск у якій нижче атмосферного. Якщо тиск у системі підвищиться настільки, що випуск аміаку буде неможливий, балон перемикають на іншу ділянку системи, в якій попередньо знижують тиск до вакууму.
На великих холодильних установках до заправного колектора одночасно приєднують кілька балонів. Під час наповнення уважно стежать за рівнем аміаку в лінійному ресивері й тиском конденсації. При досягненні в ресивері достатнього рівня, додавання аміаку в систему припиняють і переходять на роботу за нормальною схемою.
