Повітряно-водяні теплонасосні установки за видами монтажу поділяють на теплові насоси для внутрішнього та для зовнішнього встановлення.
Подібні теплові насоси (ТН) не можна встановлювати в житловій зоні будівлі, тому що можливе виділення конденсату в приміщеннях із високою вологістю повітря, в повітряних каналах та особливо в стінових прорізах. Необхідно встановлювати теплові насоси в неопалюваних приміщеннях (підвали, гаражі, технічні приміщення). Підведення повітря повинен забезпечувати мінімальний аеродинамічний опір або величини, обумовлені в технічних умовах. Рекомендується при відведенні повітря передбачати не більше ніж двоє колін під кутом 900. Більшість фірм-виробників теплових насосів пропонують свої варіанти стандартних установок та всі з’єднувальні елементи підведення та відведення повітря, що постачаються за згодою сторін.
З вимог до приміщення, де встановлюється тепловий насос, можна відмітити забезпечення нормального стікання конденсату в каналізаційну систему. Трубка відведення конденсату повинна мати діаметр не менше, ніж 50мм. Приміщення зі встановленим у ньому тепловим насосом повинне вентилюватися навколишнім повітрям для запобігання утворенню конденсату.
Якщо стінові прорізи повітряних каналів для всмоктування або скидання повітря лежать нижче рівня поверхні землі, рекомендується підведення повітря через обтічні пластмасові світлові шахти. У бетонних шахтах повинні встановлюватися повітряні дефлектори.
Для огородження стінових прорізів, які розміщені вище рівня поверхні землі, встановлюються захисні решітки, які захищають повітряні канали від погодних умов. Вони кріпляться до стіни ззовні незалежно від виду підведення повітря, що використовується.
Захисні решітки, розроблені спеціально для теплових насосів (спеціальні аксесуари), дають значно меншу втрату тиску, ніж звичайні захисні решітки. Вони застосовуються як на боці всмоктування, так і на боці скидання повітря. Для захисту від дрібних тварин і листя між стіною та захисними решітками повинна розміщуватися дротяна сітка. Вільний перетин сітки повинен становити не менше ніж 80%.
Для запобігання охолодженню кладки огородження, або насичення її вологою стінові прорізи обов’язково закриваються тепловою ізоляцією (рис. 5.1).
Рисунок 5.1 – Приклад виконання стінового прорізу
Для повітряно-водяних теплових насосів для підведення повітря можуть використовуватися гнучкі шланги. Комплект повітряного шланга призначений для використання у приміщеннях із низькою температурою та малою вологістю повітря. Він складається з 5-метрового тепло- і звукоізольованого повітряного шланга, що може бути довільно поділений для боку всмоктування та боку скидання. Всмоктування та скидання повітря можуть здійснюватися через світлову шахту або через ізольований стіновий проріз. Перевага шлангів полягає в можливості індивідуального приєднання за місцем з простою та швидкою компенсацією різниць за висотою та довжиною. Крім того, повітряні шланги мають тепло- і звукоізолюючі властивості та запобігають охолодженню приміщення, де встановлено установку.
На рисунку 5.2 наведений вигляд комплекту шланги повітряного каналу.
Рисунок 5.2 – Набір шланги повітряного каналу:1-штуцер приєднання до теплового насоса; 2-болт; 3-стяжний хомут; 4-болт; 5-перфорована стрічка; 6-дюбель; 7-сполучний шланг; 8-шуруп; 9-штуцер; 10- дюбель
У таблиці 5.1 наведені розміри набору шланги відповідно до рисунка 5.2.
Таблиця 5.1 – Розміри набору шланги
Розмір, мм
Dу 500
Dу 630
A
560
652
B
585
670
?С
495
625
D
100
100
Завдяки внутрішній ізоляції з мінеральної вати та проклеєної склотканини виключається відпотівання та досягається помітне зниження передачі шуму.
На рисунку 5.3 наведена монтажна схема з зазначеними каналами.
Рисунок 5.3 – Повітряно-водяний тепловий насос із повітряними каналами і нижнім накопичувачем
Фасонні деталі відповідно до габаритного креслення зміцнюють у стіновому прорізі звичайною будівельною піною. Попередньо доцільно встановити деталь каналу в необхідне положення за допомогою тимчасової підставки, наприклад, із дерева.
При організації підведення повітря необхідно дотримуватись необхідної мінімальної відстані між тепловим насосом і стінами (рис. 5.4).
Рисунок 5.4 – Мінімальні відстані для монтажу повітряно-водяного теплового насоса для внутрішнього встановлення
Існуючі повітряні канали можуть бути скорочені або підігнані на будівельному майданчику з застосуванням набору, наявного як приладдя. Отримані крайки змазуються клейкою пастою та окантовуються оцинкованим U-подібним профілем.
Ущільнювальна манжета застосовується для ущільнення каналу з бетону, армованого стекловолокном, відносно теплового насоса. Самі повітряні канали не пригвинчуються безпосередньо до теплового насоса. У робочому положенні до теплового насоса доторкається тільки ущільнювальна гума. Завдяки цьому, з одного боку, забезпечується легкість монтажу та демонтажу теплового насоса, а з іншого боку, досягається гарна ізоляція корпусного шуму.
