загрузка...
 
Концепція життєвого циклу (ЖЦ) підприємства та її використання при побудові системи управління
Повернутись до змісту

Концепція життєвого циклу (ЖЦ) підприємства та її використання при побудові системи управління

У розвитку будь-якої соціально-економічної системи існує декілька циклів, які взаємодіють один з одним, накладаються, ідуть паралельно. Кожний із цих циклів проходить певні фази та етапи. Кожному з етапів відповідає певний стан та особливості соціально-економічної системи. Такі особливості і характеризують тип організації.

У життєвому циклі будь-якої реальної системи розрізняють ідеальний і реальний цикл. Ідеальний цикл охоплює такі етапи, які відрізняють його від реального циклу: виникнення ідеї, її обговорення та проектування, тобто оформлення ідеї у вигляді, придатному для реалізації (впровадження у практичну діяльність). Реальний цикл бере початок із точки, де відбувається «матеріалізація» ідеї, починається впровадження заходів розробленого проекту. У свою чергу, залежно від типу об’єкта розрізняють, як правило, такі етапи реального циклу, як зростання, зрілість, занепад.

Життєвий цикл підприємства формується під впливом співвідношення етапів життєвих циклів таких складових, як попит на продукцію, окремі продукти, персонал, конкурентна перевага, організаційна форма, технології, галузь.

Вироблена продукція визначає корисність підприємства для суспільства, а також можливість існування його в перспективі за незмінного асортименту. Однак жодному підприємству ще не вдалося випускати певний тип продукту, не вносячи жодних змін. Кожний продукт має власний життєвий цикл. При цьому розрізняють: повний «життєвий цикл» продукції, життєвий цикл продукції у сфері виробництва, життєвий цикл у сфері споживання.

Життєвий цикл організації — це період її існування, починаючи з розроблення концепції бізнес-системи та закінчуючи моральним або фізичним старінням, що завершується ліквідацією або перетворенням на нову систему з іншими цільовими орієнтирами.

Кожний автор залежно від тих характеристик, яких набуває організація за певний проміжок часу, певний період свого «життя», подає свій поділ її життєвого циклу на певну кількість етапів (стадій, фаз). Кількість фаз життєвого циклу організації, що її пропонують різні автори, коливається від 3 до 9, але найпоширеніші такі: проект, будівництво, освоєння, нарощування виробництва, стабільне функціонування, старіння організації (підприємства).

П’ять фаз ЖЦ підприємства розрізняє професор Е. М. Коротков: «експлерент», «пацієнт», «віолент», «комутант», «патент». Такий поділ особливо цікавий, оскільки розвиває класифікацію підприємств за Фрізенвінкелем. За Грейнером основними фазами розвитку компанії є створення бізнесу, управління, делегування, координація , співпраця.

Життєвий цикл конкурентної переваги підприємства — часовий інтервал, упродовж якого підприємство продуктивно використовує матеріальний або нематеріальний ресурс (сукупність ресурсів), чим забезпечують собі ефективну конкуренцію на ринку.

Життєвий цикл продукції у сфері виробництва — певний проміжок часу, обмежений моментом початку виробництва і моментом зняття продукції з виробництва.

Життєвий цикл продукції у сфері споживання — певний проміжок часу, що охоплює період виготовлення та період експлуатації виробу у споживача.

Життєвий цикл попиту — часовий інтервал, що містить кілька стадій, кожна з яких характеризується особливостями процесу змін у часі попиту на певний вид продукції

Життєвий цикл продукції, а також значною мірою і самого підприємства, залежить від життєвого циклу попиту, тобто часового інтервалу, який охоплює кілька стадій, кожна з яких характеризується певними змінами в часі попиту на той чи інший вид продукції. Початок життєвого циклу попиту визначається моментом, коли суспільна потреба, що раніше не задовольнялася (наприклад, потреба в індивідуальному будинку), почала задовольнятися товарами або послугами. Життєвий цикл попиту складається з таких фаз: зародження, прискорення зростання, сповільнення зростання, зрілість та спад.

Концепцію життєвого циклу попиту було створено на основі «кривої зростання» за Гомпартом. Зміст цієї концепції полягає в тому, що коли організація прагне підтримувати своє зростання, то її керівництво та власники мають опікуватися дослідженням попиту, що постійно змінюється. Це означає, що їм потрібно забезпечувати вчасну реакцію на попит, доповнюючи наявні напрямки діяльності новими, а також «відсікаючи» ті, що заважають фірмі досягти необхідних темпів зростання.

Життєвий цикл технології — часовий інтервал, що містить кілька стадій, кожна з яких характеризується особливостями процесу зміни у часі обсягів використання тієї чи іншої технології, зорієнтованої на виробництво певної продукції.

Технології ще частіше змінюються в часі, ніж попит. Упродовж одного життєвого циклу попиту може змінитися кілька технологій. Зміна технологій має більший вплив на підприємство, ніж поява нової продукції. Так, зміна рівня конкурентоспроможності технологій загрожує моральним старінням інвестицій, які раніше було вкладено в НДПКР, персонал, виробничий потенціал. Отже, життєвий цикл технологій, що їх використовує підприємство, суттєво впливає на тривалість та конфігурацію життєвого циклу підприємства.

Важливим є визначення життєвого циклу конкурентної переваги підприємства. Унаслідок різноманітності джерел формування конкурентних переваг підприємства (економічні, технологічні, структурні, управлінські, людські, інформаційні тощо) ЖЦ кожної конкурентної переваги має свій механізм формування та підтримки. Однак студенти мають насамперед звернути увагу на те, що конкурентоспроможність підприємства, яка базується на одній конкурентній перевазі, може бути ненадійною. Водночас втрата кожної з наявних конкурентних переваг підприємства може відбуватися через зниження фактичних параметрів конкурентної переваги підприємства (моральне та фізичне старіння),унаслідок технологічних змін у галузі, змін у попиті, змін цілей та стратегій підприємства або підприємств-конкурентів, послаблення внутрішньої конкуренції, помилок в управлінні тощо. ЖЦ конкурентної переваги підприємства складається з таких етапів: зародження, прискорення зростання, уповільнення зростання, зрілість, спад (втрата). ЖЦ конкурентної переваги підприємства базується на ЖЦ нововведень різного типу.

Концепція життєвого циклу застосована як до окремих підприємств, так і до галузей у цілому. Підприємства та галузі перебувають у певній взаємодії. Наприклад, якщо життєвий цикл галузі проходить фазу зростання, окреме підприємство може увійти в таку галузь без підвищення рівня конкуренції, виборовши частку ринку, причому галузеві темпи зростання необов’язково однаково впливатимуть на окремих суб’єктів галузі. «Зрілість» галузі спричиняє підвищення впливу окремих підприємств, які розгортають своє виробництво та збільшують темпи продажу. Через це відбувається перерозподіл ринку, решта підприємств зазнає втрат.

Галузь — сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності (технологічних процесів, обладнання, складом та кваліфікацією кадрів).

У межах курсу «Антикризове управління підприємством» слід звернути увагу на проблеми галузей, що занепадають. Галузі, що занепадають, — це такі галузі, що виробляють продукцію, що не користується попитом та не має перспектив для подальшого розвитку. Серед причини такого занепаду — втрата попиту або тимчасові труднощі.

Галузь, що занепадає, — галузь, яка не приносить прибутків, а завдає збитків, оскільки продукція, що її вона виробляє не має попиту. За таких умов дедалі скорочуються сумарні обсяги виробництва, а підприємства, що входять до складу галузі, залишають її внаслідок перепрофілювання або повної ліквідації.

«Зріла» галузь — галузь, у якій сповільнилися темпи зростання виробництва.

Життєвий цикл галузі — часовий інтервал, протягом якого сукупність підприємств, що виготовляють однорідну продукцію або надають послуги, мають змогу досягати своїх соціально-економічних цілей, задовольняючи інтереси власників завдяки виготовленню та реалізації кінцевого продукту.

Стратегія консолідації — спрямованість на консолідацію галузі за рахунок дрібних конкурентів і/або поглинання невеликих підприємств у галузях, що занепадають.

Стратегія «кінця гри» — стратегія компанії в галузі, що занепадає, особливо в ситуації, коли в ній майже не залишилося конкурентів.

Економіка зі знижуваною діловою активністю — економіка, в якій чистий обсяг приватних внутрішніх інвестицій менший від нуля (валовий обсяг приватних внутрішніх інвестицій менший, ніж загальна сума амортизаційних відрахувань).

Економічний цикл — піднесення та спади в діловій активності, повторювані впродовж кількох років.

Криза (циклічна) — загальна універсальна фаза будь-якого циклу, період порушення рівноваги.

Сезонні коливання — підвищення або зниження в межах одного року рівня економічної активності внаслідок зміни сезонів.

Стагфляція — інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва та високим рівнем безробіття; загальні показники наявності стагфляції — одночасне підвищення рівня цін та рівня безробіття.



загрузка...