Ціна - це грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти. Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Основними з них є собівартість і прибуток, їх наявність у ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити акцизний збір, податок на додану вартість, націнки постачальницько-збутових організацій, торговельні надбавки або знижки.
Ціна виконує ряд функцій, а саме:
1.Обліково-аналітичну (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування). 2.Стимулювальну (сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту).
3.Розподільну (впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів у суспільстві).
4.Регулювальну (здійснюється збалансування між окремими виробництвами, попитом і пропозицією). Ціноутворення - це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури. Залежно від того, яку мету переслідує підприємство чи фірма на ринку, розрізняють різні підходи до ціноутворення. Такими цілями діяльності підприємства з оптимізації ціни можуть бути:
• виживання на ринку як мету ставлять тоді, коли ринок досягнув майже граничної ємності; для збереження життєздатності підприємства можуть встановлювати низькі ціни, сподіваючись, що ринок буде чутливим до них;
• максимізація прибутку; у цьому випадку зіставляються попит і витрати на виробництво з альтернативними цінами і вибирають ту з них, яка забезпечить максимальний прибуток;
• лідерство на ринку досягається шляхом зниження витрат і одержання високого і тривалого прибутку; встановлюються низькі ціни з метою збільшення частки підприємства на ринку;
• лідерство в якості товарів передбачає встановлення відносно високих цін, які повинні компенсувати високі витрати на науково-дослідні роботи і забезпечення якості.
Усі ціни поділяються на дві великі групи: виробничі і споживчі. Виробничі ціни - це ціни, за якими реалізується продукція і надаються послуги іншим підприємствам та організаціям. До них належать: 1. Оптові ціни - це ціни, за якими державні, колективні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гуртовими посередниками за великі партії товарів.
2. Закупівельні ціни – ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним, переробним, торговельним та іншим фірмам.
3. Кошторисні ціни - ціни та розцінки, які використовуються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконструкції будівель та споруд, їх розширення та переоснащення.
4.Споживчі ціни - ціни на товари і послуги, що реалізуються населенню.
За способом встановлення ціни поділяються на:
• державні (встановлюються державою на продукцію державних підприємств, деякі ресурси, соціальне значущі товарну поділяються на фіксовані і регульовані);
• договірні (встановлюються за домовленістю між продавцем і покупцем товару і можуть змінюватися за взаємною згодою сторін);
• вільні (встановлюються підприємствами самостійно або на договірній основі із урахуванням попиту і пропозиції на ринку товарів; орієнтовані на економічну зацікавленість виробників у розширенні асортименту товарів та запобігання ажіотажному попиту і спекуляції);
• ввізні (встановлюються на імпортні підакцизні товари, що оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ) і підлягають обкладанню ввізним митом; основою розрахунків таких цін є митна вартість товарів, виражена у національній валюті).
Важливу роль у вирішенні завдань науково-технічного прогресу відіграють лімітні ціни (встановлюються на стадії розроблення нової продукції і відображають гранично допустимий рівень її ціни) і ступеневі ціни (ступенева ціна - це оптова ціна, яка поступово знижується на певних етапах серійного випуску продукції).
1.Франко - ціна - це оптові ціни, які встановлюються з урахуванням передбаченого контрактом порядку відшкодування, транспортних витрат на доставку товарів покупцеві
2.Ціна-нетто – ціна, що формується у місці купівлі-продажу.
3.Ціна-брутто – ціна, яка визначається з урахуванням умов купівлі-продажу (виду оподаткування, рівня знижок тощо).
В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір.
Сума оптової ціни підприємства і постачальницько-збутової націнки є оптовою ціною промисловості. Постачальницько-збутова націнка включає витрати і прибуток постачальницько-збутових організацій. Роздрібна ціна включає оптову ціну промисловості і торговельну надбавку (знижку). Торговельна надбавка покриває витрати торговельних організацій і забезпечує їм одержання прибутку. Крім того, роздрібні ціни можуть включати спеціальні надбавки за якісні характеристики товару, додаткові послуги тощо.