загрузка...
 
ВУГЛЕВОДИ ЦСР
Повернутись до змісту

ВУГЛЕВОДИ ЦСР

Ліквор містить, крім глюкози, також незначні кількості галактози, фруктози, манози, рамнози, рибози й ін. Велике значення для діагностики має визначення глюкози. Референтні значення для люмбального ліквору – 2,22-4,44 ммоль/л. У субокципітальному і вентрикулярному – концентрація глюкози на 12-15 % вище. Вплив віку і статі на рівень глюкози незначний, але у новонароджених і недоношених дітей вміст її дещо вище. Визначення глюкози в лікворі бажано проводити одночасно з дослідженням її в крові, близько

4-6 годин після останнього харчування, оскільки глюкоза в лікворі досягає стійкої рівноваги з кров'ю тільки через цей проміжок часу.

При гіперглікемії різниця між кров'ю і ліквором значно зростає. Коли кількість глюкози в крові становить 25-30 ммоль/л, глюкоза в лікворі ледве досягає 30-35 % цього вмісту. Концентрація глюкози в лікворі є результатом активного транспорту через ГЕБ. Рівень глюкози в ЦСР є одним із важливих індикаторів функції бар’єра.

Зменшення рівня глюкози в лікворі (гіпоглікорахія) спостерігається при ряді захворювань ЦНС і є важливою діагностичною ознакою. Зменшення вмісту глюкози (нижче 1,66 ммоль/л у більш ніж 75-55 % хворих) зустрічається при гнійних менінгітах та пов’язане із посиленим гліколізом, дефектним транспортом, функціональними порушеннями ГЕБ і підвищеним використання глюкози клітинами ліквору.

Виражена гіпоглікорахія, що досягає в окремих випадках нульових значень, зустрічається при первинних і метастатичних пухлинах, що поширюються на оболонки. У майже 50 % випадків цистицеркозу, трихінозу й ін. спостерігається зменшення рівня глюкози. Невелике зниження концентрації її встановлене при субарахноїдальних крововиливах, особливо в перші 24 години захворювання.

Гіперглікорахія зустрічається рідко. При кожному виявленні високого рівня глюкози в ЦСР слід шукати гіперглікемію первинну або вторинну. У хворих із ІМ виявляється статистично достовірне збільшення концентрації глюкози різного ступеня: найвище – при геморагічній транформації

(4,7 ммоль/л± 1,9 ммоль/л), слабше – при ІМ (4,5ммоль/л± 1,27 ммоль/л) і незначне – при ТІА. Перехід характерного для мозку аеробного гліколізу до анаеробного, як і уповільнення його швидкості, ймовірно, приводить до вивільнення глюкози в екстрацелюлярну рідину, а звідти – в ліквор.

Вважається, що лактат і піруват ЦСР служать індикаторами активності аеробної й анаеробної глюкози. Нормальні значення лактату – 1,1-2,81 ммоль/л, пірувату – 0,065-0,150 ммоль/л. Рівень лактату дещо збільшується з віком, особливо після 55 років. У люмбальному лікворі концентрація його дещо вища, ніж у вентрикулярному.

Між лактатом і глюкозою, як правило, існує негативна кореляційна залежність. Коли мозковий гліколіз збільшений, як це буває при гіпоксії, ішемії, менінгітах, лактатна концентрація збільшується. Відомі стани, коли рівні лактату і пірувату в крові збільшені в 5-6 разів при нормальній їх концентрації в ЦСР і навпаки.

Джерелами лактату в лікворі є мозкова тканина, лейкоцити і бактерії. Визначення лактату і пірувату має велике значення при діагностиці бактерійного менінгіту, особливо у маленьких дітей. Уміст цих речовин дуже підвищений, а особливо збільшена кількість лактату. При ГПМК концентрація лактату також збільшена. Зміни в показниках кислотно-лужного стану при цих захворюваннях пов'язані з високим умістом його в лікворі. Головна причина цього – перш за все перехід від аеробного до анаеробного гліколізу і зменшення ступеня окиснювального фосфорилювання. Лактатна концентрація в ЦСР при цих захворюваннях більш показова, ніж концентрація лактату в крові, оскільки лактат досить повільно дифундує через ГЕБ.

Дещо слабше збільшення концентрації лактату і пірувату в лікворі спостерігається при бактерійних менінгітах, карциноматозі оболонок мозку, після епілептичних нападів, при тяжких травмах, деяких пухлинах ЦНС і тяжких формах деменції.



загрузка...