загрузка...
 
1 Характеристика і класифікація електромагнітних полів
Повернутись до змісту

1 Характеристика і класифікація електромагнітних полів

Не можна однозначно говорити, що електромагнітні поля (ЕМП) – це зло. Нові технологічні процеси, які використовують електромагнітні (ЕМ) хвилі радіочастот, широко застосовуються в різних галузях народного господарства. Кожний з вас щодня з ними стикається, включаючи телевізор або комп’ютер.

Розрізняють три діапазони радіочастот:

1 ВЧ - високочастотні 100 кГц - 30 мГц.

2 УВЧ - ультрависокочастотні 30 мГц - 300 мГц.

3 НВЧ - надвисокочастотні 300 мГц - 300000 мГц.

ВЧ - застосовуються при індукційній термообробці металів (паяння, гартування, плавлення), в радіозв'язку.

УВЧ - застосовуються в радіозв'язку, телебаченні, медицині, промисловості для високочастотного нагріву діелектриків, сушінні деревини.

НВЧ - у фізіотерапії, радіолокації, астрономії.

Джерелами ЕМП всіх перелічених вище частот можуть бути:

1) неекрановані високочастотні елементи;

2) індуктори, трансформатори, конденсатори;

3) антенні системи;

4) генератори і блоки НВЧ-приладів;

5) високовольтні лінії електропередач;

6) атмосферна електрика.

ЕМ поля характеризуються:

1) векторами напруженості електричного поля Е, В/м;

2) векторами напруженості магнітного поля Н, А/м.

Вектори біжучої хвилі завжди взаємно перпендикулярні і пов'язані співвідношенням Е = 377·Н (при поширенні в повітрі) (рис.8.1).

 

Рисунок 8.1 - Поширення ЕМ хвилі в повітрі

Поширення ЕМ хвилі пов'язано з перенесенням енергії в просторі. Енергія ЕМ поля визначається щільністю потоку енергії або інтенсивністю I:

I = E·H (Вт/м2).(8.1)



загрузка...