2.12 Економічна ефективність автоматизованої інформаційної системи (АІС)
Вибір раціональних рішень з розроблення та впровадження АІС вимагає оцінки ефективності ії використання. Це дозволяє:
встановити необхідність використання ІС;
визначити, які види робіт, яких підрозділів підприємства і в якій черзі необхідно виконувати за допомогою ІС;
обрати найбільш раціональний варіант ІС і всі види ії забезпечення (технічного, програмного, інформаційного, організаційного, лінгвістичного, математичного, правового);
визначити оптимальний склад методів та засобів автоматизації проектування, який застосовується до конкретного підприємства (його підрозділу);
оцінити обсяг необхідних капітальних витрат на створення та впровадження ІС;
оцінити обсяг поточних витрат в процесі експлуатації ІС;
оцінити очікувані від впровадження результати;
забезпечити порівняння економічної ефективності конкретної ІС з іншими, у тому числі аналогічними, які використовуються на інших підприємствах.
У загальному випадку джерелами економічного ефекту від впровадження ІС на підприємствах можуть бути:
зниження трудомісткості робіт на будь-яких стадіях організації та підготовки виробництва, власного виробництва;
збуту, що призводить до підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції;
зниження браку, підвищення якості продукції, скорочення термінів виконання існуючих замовлень і поява нових, збільшення обсягів збуту продукції за рахунок підвищення оперативності та якості управлінських рішень;
додатковий дохід, який отримується за рахунок розв'язання завдань, що спрямовані на підвищення ефективності виробництва і збуту, які раніше без ІС не вирішувались. Тут необхідно відзначити, що впровадження ІС здатне змінити сам характер праці, з'являється можливість зосередитися на вирішенні творчих неформальних задач, а складну роботу перекласти на ІС. В результаті з'являється можливість вирішувати завдання, які раніше в принципі були не вирішувані, або ж які потребували величезних витрат (наприклад, комп’ютерне моделювання процесів та явищ);
підвищення ефективності (продуктивності) праці осіб, які працюють з ІС під впливом соціально-психологічних факторів;
дохід від реалізації майна, яке стало непотрібним після впровадження ІС.
Для оцінки економічного ефекту та економічної ефективності ІС використовують ті самі показники, що й для оцінки інвестиційних вкладень: чистий зведений дохід (NPV), індекс доходності або рентабельності (РІ), термін окупності (Т), внутрішня норма прибутку (IRR).
Основним критерієм впровадження ІС є:
,
де Рi; - результати, отримані в і-му періоді;
Вi - витрати, отримані в і-му періоді;
р - норма дисконту;
n - кількість років життєвого циклу ІС.
Нульовий період (при і=0) дозволяє враховувати витрати, які були до початку запуску ІС в експлуатацію, тобто передпроектні вкладення (розроблення ІС, закупівля та монтаж обладнання, тестування та налагодження ІС і т.д.). Результати від впровадження ІС в і-му періоді проявляються у вигляді приросту доходу (прибутку) підприємства за період цого життєвого циклу внаслідок зниження собівартості продукції (товарів або послуг) і збільшення обсягів ії реалізації:
,
де Оі - обсяг збуту;
Ці- ціна одиниці продукції;
ВРі- виручка від ліквідації майна в і-тому періоді.
Зниження собівартості при незмінній ціні призводить до збільшення доходу. Проте цей дохід може бути значно більшим, якщо зниження собівартості (для товарів, попит на які є еластичним) буде супроводжуватися зниженням ціни (тобто зменшенням доходу з одиниці продукції), що може призвести до суттєвого зростання обсягів збуту та сумарного доходу. Крім того, використання ІС дозволяє оперативно та з високою точністю аналізувати ситуації, які склалися на ринку, аналізувати і прогнозувати зміни кон’юнктури ринку, знаходити та оцінювати існуючі ринкові можливості, а також відбирати найбільш прийнятні з них з точки зору конкретного підприємства. Це дає можливість розроблювати ефективні проекти їх реалізації в рамках можливих напрямів розвитку ринкових можливостей: глибоке проникнення на ринок з традиційною продукцією (розширення обсягів ії реалізації традиційним споживачам); вихід з традиційною продукцією на нові ринки; розроблення та реалізація нової продукції на існуючих ринках; диверсифікація виробництва та збуту ( вихід з новою продукцією на нові ринки).
Зниження собівартості продукції підприємства при використанні ІС визначається такими факторами:
скорочення термінів та витрат ресурсів при освоєнні виробництва нових та модернізованих виробів на основі широкого застосування типових рішень;
уніфікаціяії та стандартизації методів вирішення поставлених завдань;
оптимізації управлінських рішень на основі математичних методів та засобів комп’ютерної техніки;
підвищення творчого початку в роботі виконавців за рахунок автоматизації нетворчих робіт;
автоматизації оформлення текстової та графічної документації;
автоматизації процесів пошуку, обробки та видачі інформації на запит користувачів;
підвищення якості документації, точності розрахунків;
зниження впливу суб’єктивних факторів при виконанні типових та інших робіт, що піддаються автоматизації;
створення єдиного банку довідкових даних та знань.
При оцінці ефективності важливо виділити приріст результату, отриманого від впровадження конкретної ІС.
Розрізняють пряму і непряму ефективність АІС. Економічна ефективність АІС досягається за рахунок економії коштів, отриманих від автоматизації управлінських робіт і покращання економічних показників торговельно-господарської діяльності. Економічна ефективність АІС забезпечується під впливом ряду факторів, які піддаються кількісній оцінці: зростання товарообігу, прибутку, продуктивності праці, зниження витрат обігу та ін. Однак встановити точно ступінь впливу АІС на покращання кожного показника досить важко.
Загальна ефективність Ез АІС знаходиться за формулою
Ез= Еп+ Ен-Сексп ,
де Еп =Зр-ЗАІС – пряма ефективність;
Ен – непряма ефективність;
Сексп- експлуатаційні витрати;
Зр=QЦрКр/Нв – затрати на ручну обробку інформації;
ЗАІС=ТмЦм – затрати на обробку інформації за допомогою АІС;
Q- обсяг інформації в символах;
Цр- вартість однієї години ручної обробки інформації;
Нв – норма виробітку в символах /годину;
Кр – коефіцієнт, який враховує додаткові затрати часу на логічні операції;
Тм – комп’ютерний час обробки інформації;
Цм – вартість однієї години комп’ютерного часу.
Непряма (побічна) ефективність АІС досягається завдяки зменшенню запасів на складах торговельних підприємств, зростання товарообігу, зниженню витрат обігу, зниженню втрат від уцінки товарів, відмов і повернень товарів покупцями.
Узагальнюючими показниками економічної ефективності АІС є:
1) термін окупності затрат Т (роки) на створення АІС
Т=К/Ез
де К- одноразові витрати на створення АІС, грн;
Ез- загальна річна ефективність, грн;
2) коефіцієнт економічної ефективності Ер:
Ер=1/Т.
Галузевий нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на заходи щодо впровадження комп’ютерної техніки для споживчої кооперації становить 0,29. У тих випадках, коли Ер?0,29, створення і функціонування АІС вважається ефективним.