6.3. ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ
Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають певних форм її організації, тобто певним чином організованого процесу збуту готової продукції. Організація розподільчої логістики включає:
1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики;
2) організацію управління збутом як сукупність логістичних операцій, логістичних ланцюжків і логістичних систем;
3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб’єктів розподільчої логістики.
Логістичне моделювання процесу збуту готової продукції відбувається на базі системотехніки і цільової орієнтації на кінцеві результати збутової діяльності. З певним ступенем абстракції і спрощення логістичну модель процесу збуту можна уявити як мережну модель [14].
Рис. 35. Мережна логістична модель процесу збуту
• Умовні позначення:
1 — вивчення купівельного попиту;
2 — формування портфеля замовлень;
3 — встановлення господарчих зв’язків зі споживачами;
11 — організація доставки (постачання) продукції (послуг) споживачам (покупцям);
12 — контроль за виконанням договірних зобов’язань;
13 — розрахунки з покупцями і «посередниками»;
14 — надання послуг споживачам;
15 — оцінка виконання планів збуту;
16 — фінансування збутових операцій;
17 — задоволення платоспроможного попиту споживачів і одержання прибутку.
Подана модель розподільчої логістики є синтезом взаємодії трьох основних потоків:
1) матеріального, що є ланцюжком подій
1 ® 2 ® 5 ® 8 ® 11 ® 14 ® 17;
2) інформаційного, що є ланцюжком подій
1 ® 3 ® 5 ® 9 ® 12 ® 15 ® 17;
3) фінансового (грошового), що створюється ланцюжком подій
1 ® 4 ® 7 ® 10 ® 13 ® 16 ® 17.
Логістична послідовність формування і функціонування даної моделі створює такі взаємопов’язані блоки подій:
1) організаційно-аналітичний блок, що включає події з 1 по
4 і забезпечуючий комплекс операцій з дослідження ринку (переважно — вивчення попиту споживачів на товари і послуги підприємства);
2) організаційно-технічний блок, що включає події з 5 по 10 і забезпечуючий комплекс операцій по створенню матеріально-речових умов збутової діяльності;
3) організаційно-управлінський блок, що включає події з 11 по 17 і забезпечуючий комплекс операцій з управління збутовою діяльністю, такий, як планування, оцінка, контроль і регулювання діяльності всіх учасників збутового процесу.
Дезінтеграція розглянутої моделі дає можливість побачити в якості її первинного елемента логічну операцію, що стосовно предмета нашого дослідження є осібною сукупністю дій, спрямованих на задоволення платоспроможного попиту споживачів. Операції розподільчої логістики розрізняють за декількома ознаками:
1) повнота обслуговування клієнтів (повне чи комплексне обслуговування і неповне чи часткове обслуговування);
2) форма організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто в межах підприємства);
3) спосіб виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інформаційні);
4) результат (поставка товару, надання послуг).
Розподільча логістика як сукупність взаємопов’язаних логістичних операцій може бути описаною в термінах операційних систем. Операційна система розподільчої логістики складається з трьох підсистем:
перероблюючої підсистеми;
підсистеми забезпечення;
підсистеми планування і контролю.
Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії усіх перелічених підсистем (рис. 36).
Рис. 36. Операційна система розподільчої логістики [13]
Перероблююча підсистема безпосередньо виконує збутову роботу, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит споживачів (вхід системи) у необхідні ринку товари та послуги (вихід системи). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного і якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок по каналах розподілу і товароруху, допродажного і післяпродажного обслуговування споживачів.
Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінансово-трудові умови для нормального функціонування перероблю-
ючої підсистеми. Вона передбачає: виробниче забезпечення збуту, включаючи виробництво товарів та послуг по замовленнях споживачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності, включаючи створення складів, транспортних, торговельних та інших комунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації продукції, включаючи фінансування рекламних компаній; кадрове забезпечення збутових служб підприємств, включаючи професійне навчання торговельного персоналу. Підсистема забезпечення розподільчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах підприємства (що трапляється дуже рідко), а також на запозичених коштах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визначається економічною ефективністю і результативністю функціонування підсистеми забезпечення, в разі, коли певна функція забезпечення може стати функцією перероблюючої підсистеми. Наприклад, в загальному випадку перевезення готової продукції — функція підсистеми забезпечення, але у разі надання транспортних послуг стороннім організаціям вона стає функцією перероблюючої підсистеми.
Підсистема планування і контролю може бути названа управляючою підсистемою в кібернетичній моделі розподільчої логістики. Вона подає команди (плани, завдання) за інших (керованих) підсистем, одержує інформацію про їх реакції на керований вплив (зворотній зв’язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльності відповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення і прийняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюється під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і розподіл функцій по підрозділах підприємства).
Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логістики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедури включають:
постановку завдання;
вибір цільової функції;
розробку моделі дослідження;
визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки характеристик;
виконання необхідних розрахунків і робіт;
перевірку результатів за критерієм оптимальності;
аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій.
Постановка завдань у розподільчій логістиці залежить від стратегії поведінки підприємства на ринку і загальносистемних цілей. Розподільча логістика не є самодостатньою і не може бути націленою на внутрішні потреби чи проблеми. Як транспорт не має працювати тільки заради самого процесу перевезення, так і розподільча логістика не може функціонувати заради самої себе.
