загрузка...
 
4.2.4 Конституційний статус мов національних меншин 
Повернутись до змісту

4.2.4 Конституційний статус мов національних меншин 

Конституційний статус мов національних меншин  регулюється, крім Конституції України  і  закону «Про мови в Українській РСР»,  законом «Про на­ціональні меншини в Україні» від 25 червня 1992р.

 Держава взя­ла на себе обов'язок сприяти розвиткові етнічної, мовної, культур­ної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національ­них меншин України. Оголошуючи українську мову державною, за­конодавство України в той самий час гарантує використання і розви­ток мов усіх народів, що живуть в Україні. Громадянам гарантуєть­ся право користуватися своєю національною або будь-якою іншою мовою. На всіх посадових осіб покладено обов'язок володіти ук­раїнською і російською мовами, а в за необхідності - й іншою національною мовою в обсязі, необхідному для виконання служ­бових обов'язків.

Україною забезпечується примноження і схоронність фондів і пам'яток української мови, інших національних мов у науково-дослідних установах, архівах, бібліотеках, музеях, а також їхню охорону та використання.

Будь-які привілеї чи обмеження прав особи за мовною озна­кою, мовна дискримінація неприпустимі. Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення української або інших мов в офіційних документах і текстах, створення перешкод і обме­жень у користуванні ними, проповідь ворожнечі на мовному ґрунті спричиняють відповідальність, встановлену законом.



загрузка...