загрузка...
 
Діагностика
Повернутись до змісту

Діагностика

При встановленні діагнозу БЕХ мають значення такі ознаки:

вказівки в анамнезі на тривалий (як правило, з раннього дитячого віку) постійний кашель з відкашлюванням гнійного мокротиння у великій кількості;

чіткий зв'язок початку захворювання з перенесеною пневмонією або гострою респіраторною інфекцією;

часті спалахи запального процесу (пневмоній) однієї локалізації;

вогнище вологих хрипів, що постійно зберігається (або декілька вогнищ) у періоді ремісії захворювання;

наявність потовщення кінцевих фаланг пальців рук у вигляді барабанних паличок і нігтів у вигляді годинникових скелець;

груба деформація легеневого рисунка найчастіше в ділянці ниж-ніх сегментів або середньої частки правої легені (при рентгенографії легень);

Основними критеріями діагностики БЕ є:

виявлення при КТ та/або бронхографії розширених бронхів в ураженому відділі легень;

повторні пневмонії однієї локалізації, типової для БЕ, протягом декількох років у осіб молодого і середнього віку.

Приклад формулювання діагнозу БЕХ

Бронхоектатична хвороба - циліндричні бронхоектази в середній частці правої легені, перебіг середньої тяжкості, фаза загострення. ХОЗЛ, ІІ стадiя, фаза загострення середньої тяжкості. ЛН І ступеня за  обструктивним типом.

Програма обстеження

ЗАК, сечі.

БАК: вміст загального білка, білкових фракцій, гаптоглобіну, серомукоїда, фібрину, сіалових кислот, СРБ.

Імунограма: вміст Т- і В-лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфо-цитів, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів.

Загальноклінічний і бактеріологічний аналізи мокротиння, визна-чення  чутливості мікрофлори до антибіотиків.

ЕКГ.

Рентгенографія легенів.

Бронхоскопія, бронхографія та/або КТ.

Спірографія.

Консультація ЛОР-спеціаліста.

Основні напрямки терапії  БЕХ

антибактеріальна терапія в період загострення захворювання;

санація бронхіального дерева, виведення гнійного бронхіального вмісту і мокротиння;

дезінтоксикаційна терапія; 

імуномодулююча терапія, нормалізація загальної і легеневої реактивності;

санація верхніх  ДШ;

ЛФК, масаж, дихальна гімнастика, фізіотерапія, санаторно-ку-рортне лікування;

хірургічне лікування;

диспансеризація хворих.

    АБТ проводиться в період загострення захворювання (бажано після бактеріологічного дослідження вмісту бронхів з ідентифікацією збуд-ників і їх чутливості до антибіотиків). Рекомендуються антибіотики широкого спектру дії з внутрішньом'язовим або внутрішньовенним введенням при клінічних ознаках активної інфекції (підвищення температури тіла, пітливість, інтоксикація) та при супутнiй перифо-кальнiй пнемонi?. Вибір антибактеріального препарату проводиться аналогічно при ХОЗЛ. Керуватися при цьому необхідно тяжкістю перебігу захворювання, наявністю супутньої патології, віком пацієнта. Препаратами вибору є амоксицилін /клавуланова кислота (клавула-нат), ЦС II покоління (цефуроксим), ФХ II покоління (ципрофлок-сацин) або респіраторний ФХ (гатімак, гатібакт).

Крім антибіотиків, у таких хворих для ендобронхіального введення з успіхом застосовуються діоксидин, похідні нітрофуранів (фурацилін, фурагін) і антисептики природного походження (хлорофіліпт).

Санація бронхіального дерева - найважливіший лікувальний за-хід. Її здійснюють за допомогою інстиляцій через носовий катетер (метод інтратрахеальних промивань) або при бронхоскопії, вводячи лікувальні розчини антисептиків (10 мл 1:1000 розчину фурациліну, 10 мл 1 % розчину діоксидину та ін.), муколітиків (мукосольвін, ацетилцистеїн – 2 мл 10 % розчину).

Для санації бронхіального дерева широко застосовуються: посту-ральний дренаж кілька разів в день, масаж грудної клітки, відхар-кувальні засоби. Для полегшення відходження мокротиння рекомен-дується прийом бронходилятаторів (особливо перед позиційним дре-нажем, масажем грудної клітки).

Дезінтоксикаційна  терапія

Для дезінтоксикації рекомендується часте пиття до 2-3 л за добу (за відсутності протипоказань): липовий, малиновий чай, настої шипши-ни, соки, морси. Внутрішньовенно краплинно вводять неогемодез, ізо-тонічний розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози.

Необхідно також забезпечити повноцінне білково-вітамінізоване харчування. При зниженні маси тіла і рівня альбуміну виконується переливання альбуміну, нативної плазми, доцільно внутрішньовенне краплинне вливання інтраліпідів та інших жирових емульсій. Все це сприяє найшвидшому купіруванню запального процесу в бронхах, підвищує загальну і легеневу реактивність.

Санація верхніх ДШ полягає в ретельному лікуванні зубів, хроніч-ного тонзиліту, фарингіту, захворювань носових пазух, що зменшує рецидиви загострень БЕХ, підвищує загальну реактивність хворого.

ЛФК і дихальна гімнастика повинні виконуватися  регулярно. Во-ни сприяють підвищенню функціональної здатності бронхопульмо-нальної системи і реактивності хворого.

Масаж грудної клітки покращує дренажну функцію легень, від-ходження мокротиння. Масаж необхідно поєднувати з позиційним дренажем та виконувати його не тільки в стаціонарі, а й удома. Фізіотерапія проводиться після згасання явищ загострення захворю-вання. Хворому призначають мікрохвильову терапію, електрофорез з розчином кальцію хлориду, калію йодиду, індуктотермію та інші процедури.

Санаторно-курортне лікування проводиться в неактивній фазі захворювання (у фазі ремісії) після попередньої санації бронхіального дерева. Санаторно-курортне лікування рекомендується в теплу пору року, краще за все в санаторіях Південного берега Криму. У теплі і сухі місяці можна лікуватися в місцевих спеціалізованих санаторіях.

Хірургічне лікування

Показанням до хірургічного лікування є обмежені БЕ (у межах окремих сегментів або часток легень) без вираженої бронхiальної обструкцiї. Резекція легені усуває вогнище хронічної інфекції, що, у свою чергу, сприяє згасанню або повному виліковуванню захворю-вання. Значне покращання стану або повне видужання після резекції легені відмічається у 97 % хворих.

Протипоказаннями до операції є:

ХОЗЛ, виражені ЛН і НК (ХЛС);

амілоїдоз нирок з нирковою недостатністю.

Диспансеризація

БЕХ з локальними змінами і рідкими (не більше 2 разів на рік) загостреннями:

огляд терапевтом - 3 рази на рік;

огляд пульмонологом, торакальним хірургом, ЛОР-лікарем, стоматологом - 1 раз на рік; огляд фтизіатром – при зверненні;

обстеження: аналіз крові, аналіз мокротиння загальний і на БК, аналіз сечі, флюорографія - 2 рази на рік; біохімічний аналіз крові на гострофазові маркери, ЕКГ - 1 раз на рік; бронхоскопія, томографія – за показаннями; посів мокроти на чутливість до антибіотиків перед антибіотикотерапією;

протирецидивне лікування - 2 рази на рік (навесні і восени) при ГРВІ і грипі: антибактеріальна і протизапальна терапія, позиційний дренаж, ЛФК, санація бронхіального дерева; повноцінне харчування; лікування в санаторіях-профілакторіях, на курортах; профорієнтація і працевлаштування.

БЕХ з поширеними змінами і частими (більше 3 разів на рік) загостреннями:

огляди терапевтом - 4 рази на рік; огляди іншими фахівцями з частотою, вказаною в попередній групі;

обсяг лабораторних обстежень той самий, що у попередній групі, крім того, проводиться БАК на загальний білок, білкові фракції, глюкозу, креатинін, сечовину - 1 раз на рік;

протирецидивне лікування у вищевикладеному обсязі.



загрузка...