обережне оперування хворих: зменшення операційних крововтрат та травматичності, профілактика післяопераційної інфекції, болю, стресу, що значною мірою збільшують ризик розвитку ТЕЛА;
рання активізація післяопераційних хворих і хворих на гострий IM;
компресія нижніх кінцівок за допомогою еластичних бинтів, що дозволяє збільшити кровоток у глибоких венах гомілки, використання спеціальних вправ для ніг у лежачих хворих;
активне і своєчасне лікування ХСН і НК у хворих на хронічну легеневу патологію.
Специфічні міри профілактики показані пацієнтам групи ризику (“тромбонебезпечні хворі”):
використання антикоагулянтів, низькомолекулярних декстранів. Гепарин вводити з профілактичною метою по 5000 ОД кожні 8 годин (перша ін’єкція виконується за 2 години до оперативного втручання) протягом 7-10 днів. Фраксипарин з метою профілактики по 0,3 мл 1 раз на добу за 2-3 години до оперативного втручання і через 12 годин після операції протягом 7-10 днів або еноксипарин по 40 мг 2 рази на добу. За 3 дні до відміни препарату призначають непрямі антикоагу-лянти (варфарин, фенілін протягом 2-3 місяців), дози яких підбирають індивідуально;
призначаються також низькомолекулярні декстрани (реополіглю-кін, реосорбілакт, реомакродекс тощо), що діють на судинно-тромбо-цитарний етап гемостазу, - по 400 мл на добу протягом 5-7 днів.
детралекс та венорутон призначаються для покращання відтоку венозної крові.
метод хірургічної профілактики хворих методом імплантації зонтичного фільтра в інфраренальний відділ нижньої порожнинної вени. Основними показаннями є: 1) емболонебезпечні флотуючі тромби системи нижньої порожнистої вени, здухвинної та стегнової вен, коли пряме хірургічне втручання на венах є неможливим або пов’язане з високим ризиком; у просвіт нижньої порожнистої вени вводять кава-фільтр, що повинен затримувати емболи, які відірвалися; 2) повторні ТЕЛА, джерело яких не встановлено; 3) неможливість або неефективність адекватної антикоагулянтної терапії.
Хворий на ТЕЛА повинен перебувати під диспансерним наглядом не менше 6 місяців з метою своєчасного виявлення постемболічної ЛГ.