загрузка...
 
ВСТУП
Повернутись до змісту

ВСТУП

Складні суспільні зв’язки у своїй сукупності визначають характер суспільних відносин. Рівень їх розвитку є одним із показників демократичності суспільства. Україна, проголосивши в 1991 році незалежність і суверенітет, взяла курс на побудову демократичних інститутів та створення правової держави. Процес соціально-політичних та економічних перетворень продовжується, впливаючи як на все суспільство, так і на системи відносин у різних сферах його життєдіяльності, зокрема релігійну.

Релігійні відносини поряд з національними, як засвідчує історія, виявляються найбільш складними та конфліктними, оскільки охоплюють ментальні особливості, пов’язані з самоідентифікацією, – обов’язковою умовою  збереження цілісності та життєздатності будь-якого соціального елемента (індивіда, соціальних спільнот, організацій, інститутів, усього суспільства). Цілеспрямована або викликана невмілим використанням моральних та правових норм екзальтація релігійного чи національного почуття здатна спричинити жорсткі та затяжні конфлікти, які за сприятливих умов можуть розгоратися з новою силою або вщухати до пори. Конфлікти, як правило, ускладнюються, якщо національний та релігійний чинники переплітаються. Тривалість таких конфліктів часто розтягнута на кілька століть, що ускладнює справу виявлення причин, а то й узагалі робить її нездійсненною. Спроби ліквідації релігійної конфронтації наштовхуються на стійкі негативні сприйняття історичної пам’яті.

Яскравим  прикладом   протистояння   на   релігійному    ґрунті   є

Україна. Створення уніатської (греко-католицької) церкви в  1596 р., а також її ліквідація радянською владою в 1946 р., наклали кривавий відбиток на історію держави та церкви, визначили конфліктний характер міжконфесійних відносин. Утискання православного українського народу з боку католиків-поляків у XVII ст. стали однією з визначальних причин Національно-визвольної революції під керівництвом Богдана Хмельницького. Войовничий атеїзм радянської влади на Україні спричинив репресії та переслідування віруючих.

Демократичний курс, яким рухається незалежна Україна, вимагає розширення участі громадян у здійсненні державної політики. Це накладає особливу відповідальність на кожного громадянина, задіяного в політичному процесі. Тому з огляду на складність та суперечливість релігійних відносин базовий рівень освіти у сфері законодавства про релігію має стати обов’язковим для кожного громадянина України. 

В умовах релігійної різноманітності, яка панує в українському суспільстві, кожний індивід, незважаючи на своє ставлення до релігії, релігійну чи конфесійну приналежність, зобов’язаний дотримуватися законності. У системі правових знань особливе місце відводиться нормам, закріпленим у міжнародних документах та законодавстві України про релігію та релігійні організації.

Опановуючи знання про суспільство в цілому, визначаючи своє місце в складній системі соціальних зв’язків, кожний індивід має знати й уміти використовувати правові  норми для забезпечення духовного клімату взаєморозуміння, налагодження гуманних стосунків у сфері свободи совісті, поважати релігійний вибір кожного члена суспільства, сприяючи стабілізації суспільних відносин.



загрузка...