загрузка...
 
Тема 5   Моделювання екологічного стану та якості поверхневих вод 5.1  Екологічне нормування стану водного басейна
Повернутись до змісту

Тема 5   Моделювання екологічного стану та якості поверхневих вод 5.1  Екологічне нормування стану водного басейна

Збереження екологічно нормального стану водного середовища вимагає виконання умови

              0 ? С ? ГДК ,                                                           (5.1)

де    С  - концентрація забруднюючої речовини;

        ГДК – гранично допустима концентрація речовини у воді.

Санітарні вимоги щодо стану водойм також зводяться до виконання умови

        / ГДКi) ? 1 ,   i =  ,                            (5.2)

де    - концентрація i-ї речовини в розрахунковому створі;

       ГДКi – гранично допустима концентрація і-ї речовини.

Щодо якості води, то, перш за все, нормативними документами передбачені жорсткі вимоги. Метою цих вимог є попередження і усунення існуючого забруднення стічними водами річок, озер, водосховищ, ставків, каналів тощо, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, культурно-побутових потреб населення, рибогосподарських цілей тощо.

 Вимоги до складу і властивості води для кожного виду водокористування  диференційовані. Диференційовані також і названі принципи обов'язковості захисту всіх водокористувачів.

У випадку одночасного використання водойми для різних потреб необхідно виходити з більш жорсткіших вимог нормативів щодо цього водного об'єкта.

Умови скидання стічних вод у водне середовище визначаються з урахуванням  ступеня можливого змішування. При цьому склад і властивості води водного об'єкта (річки, водойми) повинні відповідати нормативам у створі, розміщеному на відстані 1 км від найближчого пункту водокористування.

5.2   Допустимий склад стічних вод   

Спочатку визначемо допустимий склад стічних вод за концентрацією зважених речовин, що ще не порушує санітарних вимог стосовно екологічного стану водного середовища.

Допустиму концентрацію зважених речовин в очищених стічних водах визначають за формулою  

         Сдопзв ? Свзв + n ГДКзв ,                                              ( 5.3)

де   Свзв - концентрація зваженої речовини у воді до скидання стічних вод;

       ГДКзв- гранично допустима концентрація речовини;

        n  -  кратність розбавлення стічних вод у воді водойм, яка характеризує ту частку витрати води водойми, що бере участь в процесі перемішування і розбавлення стічних вод.

Визначимо допустимий об’єм стічних вод, що ще не порушує санітарних вимог щодо стану водного об'єкта. Так, залежно від співвідношення витрати стічних вод і витрати водотока річки або об'єму водойми з урахуванням хімічного складу й інтенсивності процесів розбавлення та самоочищення водного середовища у водні об'єкти може бути скинуто різну кількість стічних вод за певний часовий період. При цьому гранично допустимий об'єм стічних вод, який можна допустити не порушуючи санітарних вимог, обумовлюється певною залежністю стосовно норм якості води.

При здійсненні фізико-хімічного і біологічного очищення стоків лімітуючими показниками якості води служать вміст розчиненого кисню і повна біохімічна потреба в кисні (БПКп).

 Допустимий (гранично можливий) об'єм стоків, що скидаються  в річку, визначається так: 

      Qсп  ,              (5.4)

де   – витрати води у першому розрахунковому створі () нижче створу скидання , м3/с;

      - витрати води, що забирається з річки, м3/с;

        - витрати скидів умовно чистої води, м3/с;

       - витрати скидів стічних вод вище створу скидання n, м3/с;

      Б – значення БПКп: для незабрудненої ділянки річки Б р , для стоків Б с , гранично допустиме в розрахунковому створі Б д ;

        К у  – коефіцієнт обліку надходження стоків;

        Кб – коефіцієнт обліку природного процесу окиснення стоків на ділянці річки від місця скидання стоків до розрахункового створу.

Таким чином, об’єм стічних вод залежить від витрати води у водотоці, який визначає його розбавляючу здатність.

У той самий час відбір вод з річки може призвести до зміни самоочищувальної здатності і спричинити перевантаження водного об'єкта.

Розглянемо тепер методику розрахунку допустимої концентрації у стічних водах розчинених в ній речовин.

Концентрація кожної розчиненої у воді стоку (в очищених стічних водах) речовини Со визначається за формулою 

        Со  n (ГДКмах - Св ) + Св,                                         (5.5)

де   Св  – концентрація речовини у воді вище місця скидання стічних вод у річку чи у воді ділянки водойми, що не зазнала впливу даного стоку;

        n  - кратність розбавлення стічних вод у воді цього об'єкта; 

        ГДКмах – максимально допустима концентрація i-ї речовини з урахуванням максимальної концентрації Смах і ГДК усіх речовин, що належать до однієї групи лімітуючого показника шкідливості (ЛПШ), а саме санітарно-токсикологічного, загальносанітарного,  органолептичного. 

Крім того, для рибогосподарських водойм є ще й токсикологічні та рибогосподарські групи лімітуючого показника шкідливості ЛПШ. 



загрузка...