Отвори обробляються на внутрішньошліфувальних верстатах на прохід і врізанням (рисунок 4.3). Врізне шліфування (без поздовжньої подачі) використовують при обробці коротких, фасонних і глухих отворів.
Рисунок 4.3 – Схеми шліфування отворів
При поздовжньому шліфуванні на прохід (рисунок 4.3 а, б) виконується зворотно-поступальний рух шліфувального круга, що характеризується швидкістю поздовжнього переміщення Vпр, м/хв, і подачею на глибину шліфування на хід Sh або подвійний хід Sh2х. При врізному шліфуванні подача виконується перпендикулярно до осі заготовки (рисунок 4.3 в, г) і характеризується швидкістю врізаної подачі Vвр, мм/хв. Шліфувальний круг у процесі шліфування повинен виходити з робочої зони на 1/3 своєї висоти. Шліфування внутрішніх торців виконується поверхнею торця шліфувального круга з поперечним переміщенням; шліфування зовнішніх торців - торцем шліфувального круга з подачею на глибину шліфування.
Обробка отворів на внутрішньошліфувальних верстатах має такі особливості: значно збільшується поверхня контакту шліфувального круга з оброблюваною поверхнею і погіршується підведення охолоджувальної рідини в порівнянні з круглим зовнішнім шліфуванням, через що збільшується тепловиділення і небезпека припіків.
Діаметр шліфувального круга обмежується розміром оброблюваного отвору. Малий діаметр шліфувального круга призводить до його швидкого зношування і необхідності частої його правки. Порівняно великий виліт оправки шліфувального круга, її малий діаметр (обмежений діаметром круга) значно знижують жорсткість системи і приводять до пружних відтисків круга, що викликає необхідність обмежувати режими шліфування для отримання точних поверхонь. Враховуючи низьку жорсткість шпинделя шліфувальної головки і малий діаметр круга, необхідно на операції внутрішнього шліфування знімати мінімальні припуски Діаметр круга вибирають найбільшим залежно від діаметра оброблюваного отвору. Співвідношення між діаметром круга і діаметром шліфованого отвору таке:
Діаметр шліфованого отвору, мм...........до 30; вище 30 до 80;
вище 80 до 150; вище 150 до 200.
Відношення діаметра шліфувального круга до діаметра отвору заготовки відповідно 0,95; 0,9; 0,85; 0,8; 0,70.
Висоту (ширину) круга вибирають залежно від довжини отвору:
10/8, 12/10, 16/13, 20/16, 25/20, 32/25, 40/32, 50/40, 60/50, 80/60. У знаменнику - висота круга.
Технологічні особливості внутрішнього шліфування отворів і торців різального інструмента
Шліфування отворів і торців проводять за однією з чотирьох схем. За першою схемою отвір і торець шліфують на внутрішньошліфувальному верстаті з торцешліфувальним пристроєм (рисунок 4.4). За одну установку шліфують отвір і один торець 1, 2, а другий торець шліфують на плоскошліфувальному верстаті 3. За цією схемою шліфують заготовки прорізних, кутових, трибічних, черв'ячних фрез і заготовки інших подібних інструментів.
Рисунок 4.4 – Перша схема шліфування отвору
Друга схема (рисунок 4.5) передбачає спочатку послідовну обробку двох торців однієї заготовки на плоскошліфувальному верстаті 1, 2. Потім, базуючись на шліфованих, паралельних одна одній поверхні, шліфують отвір, вісь якого перпендикулярна до торців (поз. 3). За цією схемою шліфують заготовки тонкостінних фрез, шеверів, довбачів.
Третя схема (рисунок 4.6) характерна тим, що спочатку шліфують отвір на внутрішньошліфувальному верстаті (поз. 1), а потім обробляють торці А і Б на круглошліфувальному верстаті
Рисунок 4.5 – Друга схема шліфування торців і отвору
Рисунок 4.6 – Третя схема шліфування
(поз. 2, 3). У цьому випадку заготовку встановлюють на конічну оправку (конусність 0,01-0,02мм на 10мм довжини).
Рисунок 4.7 – Схема шліфування інструментів з маточиною
За четвертою схемою (рисунок 4.7) обробляють фрези з маточиною. Спочатку з однієї установки шліфують отвір і торцеву поверхню А зубів на внутрішньошліфувальному верстаті (поз.1). Потім від отриманої бази шліфують торець Б на плоскошліфувальному верстаті (поз 2). Обробку закінчують шліфуванням маточини В і Г від бази А і Б на плоскошліфувальному верстаті (поз. 3, 4).
Шліфування і доведення торців і отвору довбача До поверхні зовнішнього опорного торця довбача висувають такі вимоги: поверхня повинна мати шорсткість Rа=0,16 мкм; відхилення від площини не повинне перевищувати 0,005мм. Ці вимоги забезпечуються при шліфуванні торцем круга на плоскошліфувальному верстаті з круглим столом і вертикальним шпинделем. Рекомендується застосовувати кільцеві круги 92А 40 СМ1 - СМ2 на бакелітовій зв'язці. Режими шліфування: Vкр=22 м/с, частота обертання стола
n=14 хв-1, вертикальна подача при попередньому шліфуванні
0,6мм/хв, при остаточному - 0,2мм/хв, час виходжування 6- 7хв, ЗОР - содово-нітрідний розчин.
Опорний торець довбачів остаточно доводять на доводочному верстаті чавунними плитами. Відхилення від площинної контролюється перевірочною лінійкою.
Для забезпечення необхідної шорсткості і точності отвіру довбача хонінгують або доводять.
Для отримання отворів з точністю за 5-м квалітетом і шорсткістю поверхні Rа=0,16-0,08мкм у заготовках довбачів і черв'ячних фрез отвори притирають або хонінгують. Припуск на притирання 0,02-0,03мм. Отвори притирають на токарних, свердлувальних або спеціальних доводочних верстатах, чавунними притирами. Заготовки інструмента із швидкорізальної сталі притирають пастами з карбіду кремнію зернистістю М20Н – М14н.
При доведенні інструмента з твердого сплаву для продуктивності доведення застосовують діамантову пасту із зернистістю 20/14, а для остаточного доведення - пасту із зернистістю 5/3. Остаточну обробку отворів в інструменті з швидкорізальної сталі можна проводити хонінгуванням при знятті припуску 0,1-0,2мм.
