Шліфування плоских поверхонь різальних інструментів
Плоске шліфування виконують периферією або торцем круга (рисунок 4.8). Шліфування можна виконувати як з поперечною подачею (коли ширина оброблюваної поверхні більша ширини
Рисунок 4.8 – Схеми плоского шліфування:
1- торцем круга на верстаті із коловим столом;
2- багатопрохідне, периферією круга на верстаті з прямокутним столом; 3- торцем кола на верстаті з прямокутним столом; 4, 5 - глибинне шліфування
круга), так і без поперечної подачі. У тому й іншому випадку припуск можна знімати або за декілька робочих ходів верстата, або за один робочий хід (глибинне шліфування).
При шліфуванні периферією круга потрібна менша сила різання. При цьому нагрів заготовки незначний.
При шліфуванні торцем круга поперечні коливання шпинделя шліфувального круга в меншою мірою впливають на рельєф оброблюваної поверхні, у зв'язку з чим при цьому способі отримують вищу точність і низьку шорсткість.
Глибинне шліфування у ряді випадків є більш продуктивно в порівнянні з багатопрохідним, проте цей спосіб застосовується тільки при достатній жорсткості технологічної системи.
Найбільш поширеними приладами для установки і закріплення оброблюваних заготовок на плоскошліфувальних
верстатах є електромагнітні столи, плити і магнітні блоки, косинці і призми.
При обробці заготовок невеликих розмірів із взаємно перпендикулярними сторонами застосовують лекальні лещата. Всі сторони затискних поверхонь губок лекальних лещат оброблені під кутом 90°. Не виймаючи заготовок із лещат, можна обробити три взаємно перпендикулярні сторони.
Для збільшення надійності кріплення заготовок на магнітний плиті застосовують опорні або притискні планки. При обробці прямокутних заготовок застосовують сталеві загартовані косинці. Дрібні заготовки приклеюють шелаком на сталеві плити.