загрузка...
 
Вступ
Повернутись до змісту

Вступ

Об’єктом даного дослідження є димензіональна лексика дистантних мов, предметом - аналіз лінгвокогнітивних зон зазначеного об’єкта. Актуальність теми зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації. Базовими концептами у роботі є вимірювальна лексика, її основні віхи становлення, процеси термінологізації та детермінологізації.

Категорія кількості виражає зовнішні, формальні взаємовідношення предметів, їх частин, а також їх величину, число, ступінь прояву тієї чи іншої властивості [3; 4; 6; 8; 11; 15; 18; 30; 31; 32]. Функціонально-семантичне поле кількості як категорія знаходить відображення на морфемному, граматичному, лексичному, фразеологічному та інших рівнях і підрівнях.

Кількість, як і якість, є одним з найбільш загальних властивостей буття, що відображаэться у розумових категоріях. Логічна категорія кількості – це результат осмислення кількісної визначеності буття, що, з однієї сторони, постає як дискретна кількість, а з іншою, – недискретна та безперервна. Перша з них визначається за допомогою лічби, а друга – за допомогою вимірювання. Відповідно до цього у логічній категорії кількості виділяються два основні аспекти – число та величина [3; 4; 29; 34; 39; 43; 44; 48; 49; 59; 65; 67; 71]. Ці відношення можна подати в уніфікованій тріаді:

Кількість (об'єктивна)

?

Ментальна (логічна)

?Категоріальна (мовна)

Мова – найважливіше знаряддя мислення, засіб категоризації когнітивних пошуків [72; 75; 76; 78; 83; 85; 89-95]. Це стосується й категорії кількості, де число та міра, виконуючи функції обчислення та вимірювання, є метакатегоріями (метамовою). Елементи зазначеної тріади взаємозв'язані та взаємообумовлені. Ще Бодуен де Куртене відмічав, що виявлення та вербалізація кількісних відношень у всіх галузях мовного мислення мають велике значення. Процес позначення дійсності відбувається за допомогою мови, в якій результати пізнання знаходять свою категоризацію. Таким чином, мова стає невід'ємною частиною процесу пізнання реального світу [9; 20-22; 27-27; 36; 38; 47; 51-55].

Слова міри та ваги у системі мови можуть функціонувати для позначення як кількісних оцінок, так і того, що вимірюється. Слова міри та ваги вивчаються різними за характером дисциплінами, серед яких особливе місце відведено мовознавству.

При вимірюванні встановлюються числові відношення між вимірюваною величиною і обраною одиницею вимірювання – еталоном. Вимірювання може мати безпосередній характер, тобто відбуватися за допомогою простого зіставлення еталона і вимірюваного, а також може бути опосередкованим процесом із застосуванням спеціальних приладів, лічильних машин і т.д.

Вимірювання відіграє важливу роль у житті соціуму, адже ми стикаємося з вимірюванням майже на кожному кроці своєї діяльності, починаючи з вимірювання відстаней на око та закінчуючи регулюванням складними процесами, функціонування яких неможливе без втручання людини, без виконання наукових досліджень [14; 16; 17; 22 – 33; 45; 50; 56; 59; 63; 68; 74].

Розвиток науки невід’ємно пов’язаний з вимірюванням одним із способів пізнання. Саме через це багато наукових досліджень супроводжуються вимірюваннями, що дозволяють встановити кількісні відношення та закономірності явищ. Наука починається з того часу, коли починається вимірювання; точна наука немислима без міри.

Предмети та явища обєктивного світу характеризуються кількісною визначеністю. Вивчення кількісних  характеристик об‘єктивного світу має велике значення у процесі пізнання та цілеспрямованої зміни людиною природного середовища.

Визначне досягнення людства – пізнання кількості та кількісних відношень – віддзеркалюється в мовах по-різному. В англійській мові кількісна визначеність предметів відображається морфологічними, лексичними, словоутвірними та синтаксичними засобами, які  тісно повязані та взаємообумовлені, пронизують всю систему англійської мови [1; 2; 7; 19; 23-25; 60-62; 80; 87-88; 97; 100].

До морфологічних засобів позначення кількості в англійській мові відносять категорії числа іменника, займенника, дієслова, ступенів порівняння прикметників та прислівників. Категорія числа іменника у сучасній англійській мові включає групу слів, які своїми формами вказують на різну кількість предметів.

Морфологічні ознаки числа мають в англійській мові окремі групи невизначених (one-ones),  вказівні (other-others), зворотні та підсилювальні (myself, yourself, himself, ourselves, yourselves, themselves) займенники. Особові займенники виражають граматичне число суплетивними формами.

Форми дієслова можуть також указувати на відношення процесу до одиничного або неодиничного субєкта. Формант     –(е)s 3-ї особи однини теперішнього часу однаково протистоїть формам однини та множини, оформлених нульовим суфіксом. Дієслово to be  виділяється вигідніше в плані протиставлення у теперішньому часі (група Indefinite). До морфологічних засобів позначення кількісного відношення в англійській мові відносять також категорію порівняння. Якісні характеристики, що виражаються прикметниками та прислівниками, варіюються, а їх кількісні зміни фіксуються формами ступенів порівняння. Єдність кількісних та якісних сторін складає міру предмета, явища. Зміни в кількісному плані ведуть до змін кількісних характеристик відповідно обєктивно діючому закону діалектики переходу кількості в якість, та навпаки. Про своєрідність передачі кількісних характеристик предметів та явищ мовними засобами свідчить наявність не тільки суплетивних та аналітичних форм ступенів порівняння, але також використання повтору слів (пор. dark – dark, blue – blue, white – white) або підсилювальних одиниць типу much, every, still, far, possible та ін.

Дослідження слів міри  та ваги в англійській мові є дуже актуальним, бо допомагає:

а) глибше проникнути в систему мови і на конкретних прикладах зясувати характер звязку та взаємообумовленості окремих елементів мовної структури;

б) проаналізувати засоби номінації кількісних оцінок предметів та явищ обєктивного світу;

в) розкрити на матеріалі досліджуваних слів взаємодію лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів;

г) зясувати семантичні закономірності та лексико-граматичні межі  тематичного ряду слів;

д) простежити процес становлення терміна і контактування загальновживаної та термінологічної лексики;

е) розкрити сутність процесу детермінологізації на конкретному матеріалі слів міри та ваги;

є) намітити  проблеми подальшого вивчення категорії кількості.



загрузка...