Розділ 3 Термінологізація і детермінологізація слів міри і ваги англомовного дискурсу 3.1 Про термінологічність слів міри та ваги
Наступний розділ має на меті: 1)поставити питання про термінологічність слів міри та ваги в англійській мові; 2)виявити семантичні компоненти досліджуваних слів; 3)зіставити функціонування згаданих слів у вимірювальній лексиці та за її межами.
Слова міри та ваги у дослідженнях науковців мають назву "терміни вимірювання" [16; 83], "метрологічні терміни" [22; 85], "чисті терміни" [6; 75].
Засади термінологічності слів міри і ваги не знаходять достатнього висвітлення і в науковій літературі з англістики. Дослідження процесів термінологізації та детермінологізації слів міри та ваги в англійській мові є актуальними та релевантними до проблем сучасної лінгвістики.
Перш ніж розглянути наявність диференціальних рис термінологічності у словах-вимірювачах, визначимо своє ставлення до понять "термін" та "термінологічна система" [42; 47; 57; 64; 67; 69].
Проблема терміна та його системи набуває все більшого висвітлення у мовознавстві. Якщо у п’ятидесяті роки теорії термінології "лінгвісти майже не торкались у своїх дослідженнях" (Піотровський), то п’ятнадцять років поспіль термінологія починає інтенсивно розроблятися групою дослідників.
Проблема терміна та термінології входить у теорію загального мовознавства, з’ясування поняття терміна зближує лінгвістику із загальним мовознавством, надає можливості простежити мовну еволюцію, дію екстралінгвальних факторів і типологічних закономірностей у різних мовних системах. Дослідження природи терміна як особливого типу слова збагачує та розширює наші знання про слово та мову.
Термін належить до мови та має фонетичні, граматичні, семантичні аспекти. Способи утворення терміна нічим не відрізняються від способів утворення слів-нетермінів. Лінгвістиці невідомі випадки утворення терміна іншими, немовленнєвими засобами (Винокур). Саме тому ми не згодні з деякими англістами, які навмисно виключають терміни зі словникового складу мови і співвідносять їх з математичними формулами. Так, Х.С.Сорренсен про природу технічних термінів пише таке: "It is to be noted that the linguist need not be concerned with technical terms, i.e. signs belonging to the specific vocabularies of the various sciences: for non-technical terms, just as the signs consisting the vocabulary of, any, (the subject matter of) the theory of imaginary numbers are derivable from the signs entering into the vocabulary of elementary mathematics".
Співвіднесеність терміна з двома системами – мови та термінології – дала можливість проф. А.А.Реформатському кмітливо визначити положення терміна як "слуги двох панів" [71].
Але терміни не тотожні звичайним словам (пор. terminus лат. "кордон"). Термін відрізняється, відмежовується від слів-нетермінів. Указати на межу між словами та термінами, на їх демаркаційну лінію – означає виділити термінологічне поле, що має в собі n–кількість інших часткових мікрополів, дати набір диференціальних ознак слів та термінів.
До термінів та термінології стявиться багато вимог. Кожен термін повинен бути точним, однозначним (моносемантичним) у доменах виробництва, техніки, мистецтва, науки; він повинен корелювати лише з одним поняттям, характеризуватися стабільністю узусу та бути по можливості коротким. Наявність синонімії та конотації є небажаним у мові науки і техніки.
Принцип системності терміна приймається як аксіома. Термін "живе" у терміносистемі. Термін та його термінологічна система є взаємообумовленими факторами: наявність терміносистеми обумовлює існування терміна, у той же час сама система можлива тільки при існуванні релевантного корпусу термінів.
Під терміном надалі розуміємо слово або словосполучення, яке позначає певне поняття у межах науки, техніки, мистецтва і т.д. і при цьому характеризується такими диференціальними ознаками (або вимогами), як системність, точність, однозначність, відсутність конотації та синонімії.